Стаття 2. Визначення демпінгу
 
2.1. Для  цілей  цієї  Угоди  товар  вважається   таким,   що демпінгується,   тобто   вводиться  в  торгівлю  іншої  країни  за вартістю,  меншою від звичайної,  якщо експортна ціна  товару,  що експортується  з  однієї  країни до іншої,  менша від порівняльної ціни,  яка встановлюється в ході звичайної торгівлі на аналогічний товар призначений для споживання в країні-експортері.
   
2.2. Якщо  продаж  аналогічного  товару  в   ході   звичайної торгівлі на внутрішньому ринку країни-експортера   не здійснюється або якщо,  через конкретну кон'юнктуру чи малі обсяги  продажу  на внутрішньому ринку країни-експортера, (2) такий продаж не дозволяє зробити належне порівняння, демпінгова різниця визначається шляхом зіставлення  з  порівняльною  ціною аналогічного товару,  коли він експортується до відповідної третьої країни,  за  умови,  що  така ціна  є  представницькою  або  з  вартістю  виробництва  в  країні походження плюс обгрунтована сума на адміністративні,  продажні та загальні витрати і прибутки.

2.2.1. Продаж  аналогічного  товару  на  внутрішньому   ринку країни-експортера або продаж третій країні за цінами,  нижчими від витрат виробництва  на  одиницю  (фіксованих  або  змінних),  плюс адміністративні,  продажні та загальні витрати можуть розглядатися як такі,  що не належать до звичайного ходу торгівлі через ціну  і можуть  не  враховуватися при визначенні звичайної вартості тільки тоді,  коли уповноважені органи  влади  (3)  визначать,  що  такий продаж здійснюється протягом тривалого періоду часу (4) в суттєвих кількостях  (5)  і  здійснюється  за  цінами,  які  не  дозволяють відшкодувати  всі  витрати  протягом розумного періоду часу.  Якщо ціни,  які нижчі витрат за одиницю продукції,  на  момент  продажу перевищують середньозважені витрати на одиницю продукції за період розслідування,  то   вважається,   що   такі   ціни   забезпечують відшкодування витрат протягом розумного періоду часу.

2.2.1.1. Для    цілей    параграфа   2   витрати,   звичайно, обчислюються  на  основі  обліку,  що  ведеться  експортером   або виробником,  щодо  якого проводиться розслідування,  за умови,  що такий облік ведеться  відповідно  до  загальноприйнятих  принципів бухгалтерського    обліку    країни-експортера   та   обгрунтовано відображає витрати,  пов'язані з виробництвом і  продажем  товару,
який  розглядається.  Органи  влади  розглядають всі наявні докази стосовно належного розподілу витрат,  включаючи надані експортером або виробником в ході розслідування,  за умови,  що такий розподіл раніше  використовувався  експортером  або  виробником,   зокрема, відносно   встановлення   відповідних   періодів   амортизації   і знецінення та поправок на капітальні витрати  й  інші  витрати  на розвиток виробництва. Якщо тільки це ще не відображено в розподілі витрат  згідно  з  даним  підпараграфом,  витрати   повинні   бути відповідно скориговані на суму тих одноразових компонентів витрат, які сприятливо впливають на майбутнє та/або  поточне  виробництво, або на обставини,  за яких витрати протягом періоду  розслідування зазнають впливу початкового етапу діяльності. (6)

2.2.2. Для цілей параграфа 2 суми адміністративних, продажних і  загальних витрат та прибутків повинні грунтуватися на фактичних даних,  що відносяться до виробництва та продажу в ході  звичайної торгівлі аналогічним товаром експортером або виробником,  стосовно якого проводиться розслідування.  Якщо такі суми  не  можуть  бути визначені на цій підставі,  то  такі суми можуть бути визначені на підставі:

(i) фактичних сум, витрачених та реалізованих експортером або виробником пов'язаних з виробництвом та продажем  на  внутрішньому ринку країни походження тієї ж загальної категорії товарів;

(ii) середньозваженої величини фактичних сум,  витрачених  та реалізованих  іншими  експортерами або виробниками,  що підлягають розслідуванню, відносно виробництва та продажу аналогічного товару на внутрішньому ринку країни походження;

(iii) будь-якого іншого обгрунтованого методу  за  умови,  що сума  таким  чином  встановленого  прибутку не перевищує прибутку, який, звичайно отримують інші експортери або виробники від продажу товарів  цієї  ж  загальної категорії на внутрішньому ринку країни походження.

2.3. У  випадках,  якщо  експортної  ціни  не  існує або якщо зацікавленим  органам  влади  видається,  що  експортна   ціна   є ненадійною  через  угоду про асоціацію або компенсаційну угоду між експортером та імпортером чи третьою стороною, експортна ціна може бути  виведена  на  підставі ціни,  за якою імпортні товари вперше перепродаються  незалежному  покупцеві,   або   якщо   товари   не перепродаються незалежному покупцеві, або не перепродаються в тому стані,  в якому вони були імпортовані  -  на  таких  обгрунтованих підставах, як уповноважені органи можуть вирішити.

2.4. Проводиться справедливе порівняння між експортною  ціною та  звичайною вартістю.  Це порівняння робиться на одному і тому ж етапі торговельної операції,  звичайно на  етапі  відвантаження  з заводу,  і  відносно  продажу,  який  здійснено в період,  якомога ближчий до того,  що розглядається.  В  кожному  випадку  робиться відповідна поправка,  залежно від обставин, відносно різниць,  які впливають на можливість порівняння цін, включаючи різницю в умовах продажу,  оподаткуванні,   рівнях торгівлі,  кількостей,  фізичних характеристик  та  будь-яких  інших  розбіжностей,  які,  як  було продемонстровано,  впливають  на  порівняння цін.  (7) У випадках, згаданих у параграфі 3,  слід також робити  поправку  на  витрати, включаючи   мита   і   податки,  які  сплачувалися  в  період  між імпортуванням та перепродажем,  а також на  нарощування  прибутку. Якщо в таких випадках зачіпається порівнянність цін,  уповноважені органи влади встановлюють звичайну вартість  на  умовах  торгівлі, еквівалентних  умовам  торгівлі  виведеної  експортної  ціни,  або повинні  зробити  відповідну  поправку,  як  передбачено  в  цьому параграфі.

Уповноважені органи влади вказують відповідним сторонам,  яка інформація  необхідна  для забезпечення справедливого порівняння і не повинні накладати необгрунтований тягар надання доказів.

2.4.1. Коли   порівняння   згідно   з  параграфом  4  вимагає переобчислення   валют,   таке   переобчислення   здійснюється   з використанням  обмінного  курсу  на дату продажу (8) за умови,  що коли продаж іноземної валюти на  форвардних  ринках  безпосередньо пов'язаний   з   експортним   продажем,   що   розглядається,   то використовується  обмінний  курс  форвардного  продажу.  Коливання обмінного   курсу  не  беруться  до  уваги,  і  при  розслідуванні уповноважені  органи  влади  дозволяють   експортерам   коригувати протягом  щонайменше  60 днів свої експортні ціни для відображення постійних змін в обмінних курсах протягом періоду розслідування.

2.4.2. За    умови   дотримання   положень,   які   регулюють справедливе  порівняння   згідно   з   параграфом   4,   існування демпінгових  різниць  протягом  стадії розслідування,  як правило, встановлюється на  основі  порівняння  середньозваженої  звичайної вартості  з  середньозваженими цінами всіх порівнюваних експортних операцій або шляхом порівняння звичайної  вартості  та  експортних цін   для  кожної  операції.  Звичайна  вартість,  встановлена  на середньозваженій основі,  може бути  порівняна  з  цінами  окремих експортних  операцій,  якщо  уповноважені  органи  влади  виявлять зразок експортних цін, які значно відрізняються у різних покупців, в  різних  регіонах  або  в  різні періоди часу,  і якщо подається пояснення стосовно того,  чому така різниця не може бути  належним чином   взята  до  уваги  шляхом  використання  порівняння  кожної середньозваженої величини з кожною середньозваженою величиною  або кожної операції з кожною операцією.

2.5. У випадку,  коли товари не імпортуються безпосередньо  з країни   походження,   а   експортуються   до   Члена-імпортера  з країни-посередника,  ціни,  за якими ці товари продаються з країни експорту    Членові-імпортеру,    здебільшого    зіставляються   з порівнянними цінами в країні експорту.  Однак  можуть  проводитися порівняння з ціною в країні походження,  якщо,  наприклад,  товари просто перевозяться транзитом  через  країну  експорту,  або  такі товари  не  виробляються  в  країні  експорту,  або  для них немає порівняльної ціни в країні експорту.

2.6. В  усьому  тексті цієї Угоди термін "аналогічний  товар" ("like product",  "produit similaire") тлумачиться так, що означає товар,  який є ідентичним, тобто подібним у всьому до товару, який розглядається,  або,  за  відсутності  такого  товару,  до  іншого товару, хоча й не подібного в усьому, але який має характеристики, що дуже нагадують характеристики товару, який розглядається.

2.7. Ця  Стаття  не  суперечить другому Додатковому Положенню параграфа 1 Статті VI Додатку I ГАТТ 1994 ( 981_003 ).