Стаття 11. Розрахунок пільги, що надається реципієнту
Розрахунок пільги, що надається реципієнту, здійснюється за такими правилами:
1) участь державного органу в акціонерному капіталі підприємства не вважається наданням пільги лише тоді, коли інвестування може вважатися несумісним із звичайною практикою стосовно капіталовкладень (включаючи надання ризикового капіталу) недержавного інвестора на території країни походження та (або) експорту;
2) позика державного органу не вважається наданням пільги лише тоді, коли існує різниця між сумою, яку підприємство-реципієнт сплачує за позику державного органу, та сумою, яку воно сплатило б за порівнянну комерційну позику, яку воно могло б справді одержувати на ринку. У такому разі пільга повинна відповідати різниці між цими двома сумами;
3) гарантія позики, що надається державним органом, не вважається наданням пільги лише тоді, коли існує різниця між сумою, яку підприємство-реципієнт гарантії сплачує за позику, що гарантується державним органом, і сумою, яку воно сплатило б за порівнянну комерційну позику за відсутності цієї гарантії. У такому разі розмір пільги відповідає різниці між цими двома сумами, що коригується на різниці в комісійних;
4) постачання товарів та (або) майна державному органу, або надання йому послуг, або купівля цим органом товарів та (або) майна не вважається наданням пільги лише тоді, коли:
таке постачання або надання здійснюється за нижчу плату, ніж плата, яка, як правило, практикується у подібних операціях (є адекватною);
або така купівля здійснюється за плату вищу, ніж адекватна.
Адекватність і відповідність плати визначаються з урахуванням існуючих умов ринку для товарів та (або) майна чи послуг, що є об'єктом розгляду, у країні постачання/надання або купівлі (включаючи ціну, якість, доступність, придатність для продажу і транспортування товару та інші умови купівлі або продажу).
| 
