Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Державна підтримка
українського експорту
Укр | Eng | Рус
Фінляндія
Перелік країн
Контакти диппредставництв
Довідка про країну
Економічне співробітництво

Огляд економіки

Торговельно-економічні відносини

Торговельні обмеження

Кон’юнктура ринків
Товарообіг з Україною

Дані країни перебування

Дані Держкомстату

Торгівля послугами

Правові питання

Угоди з Україною

Законодавство країни перебування

Міжурядова комісія

Про МК та її склад

Пошук партнера

Комерційні пропозиції від фірм в країні перебування

Торги/тендери в країні перебування

Міжнародні бізнес-події

Інвестиційне співробітництво

Аналіз інвестиційного співробітництва

Галузеві об’єднання
Корисні посилання
Відгуки про Портал
Полтавська обласна державна адміністрація
«Структура сайту влаштовує, інформація доступна для зацікавлених користувачів, функціональні можливості сайту відповідають потребам»

Украинские нефтепродукты
ФІНЛЯНДІЯ. Загальна довідка  
Параметри: Довідкова інформація

 

ФІНЛЯНДІЯ. Загальна довідка

 
Офіційна назва
Suomen Tasavalta, Republiken Finland
Столиця
Гельсінкі (559 718)
Рік здобуття незалежності
1917
Поясний час
Гринвіч плюс 2
Загальна площа (кв. км)
338 145, зокрема
Сільгоспугіддя (кв. км) - 26 000
Ліси (кв. км) - 232 000
Населення
Чисельність населення (осіб) - 5 194 901
Густота населення (осіб/кв. км) - 15,4
Частка міського населення (%) - 67
Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) – 11
Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) - 10
Тривалість життя (років) – 78
Частка дорослого письменного населення (%) -  100
Харчування (денно калорій на душу населення)
3018
Річне споживання палива (кг на душу населення)
4786
Валюта
1 євро (EUR) = 100 євроцентів
ВНП ($США на душу населення)
25 800
Мови
Фінська, шведська (офіційні), лапська (саамська)
Етнічні групи
Фіни - (93,6%)
Шведи - (6,1%)
Релігійний склад населення
Євангелісти-лютерани - (88,9%)
Віруючі Фінно-грецької православної церкви - (1,1%)
Глава держави
Президент
Законодавчий орган
Палата представників
Адміністративно-територіальний поділ
6 ляані, зокрема Аландські острови, які мають статус автономної території
 
 
Історія
 
Перші люди з'явилися на території Фінляндії у 8-7 тис. до н. t., це були мисливці на північного оленя. Корінними мешканцями країни вважаються лапі. У І-VIII ст. н. е. на нинішній території країни розселилися угро-фінські племена, які прийшли до цього регіону зі сходу (сум, єм, західні карели). Прибулі витіснили корінне населення у крайні північні райони. За доби вікінгів Південна Фінляндія знаходилась якраз на торговельному шляху «із варяг у греки». У XII-XIV ст. значну частину території Фінляндії завоювали шведи (король Ерик Святий, ярл Бірґер та ін.), які в Карелії зіткнулися з новгородцями. Хрещення країни здійснювалося з двох боків: зі сходу це виконувала Російська православна церква, з заходу — католицька. Наслідками трьох хрестових походів 1155-1157, 1249 і 1293 pp. були захоплення шведами всього півдня країни аж до Карельського перешийка, насильницька християнізація та оподаткування. Орєховський мирний договір 1323 р. визначив кордон між Швецією та Новгородом (Руссю). Згідно з цим договором уся Фінляндія вважалася частиною Швеції. Статус герцогства шведської корони Фінляндія отримала 1556 p., (король Ґустав І Ваза зробив це для свого другого сина — Юхана). Коли ж цей син 1568 р. зайняв шведський королівський престол під іменем Юхана III, Фінляндії надали статус великого герцогства. Країна залишалася під шведським контролем, але їй дозволили мати власний парламент (дієт) і користуватися внутрішньою автономією. У 1581 р. шведський король і герцог фінляндський Юхан III ухвалив національний прапор Фінляндії — біле полотнище з синім прямим хрестом. У 1617 р. за Столбовським договором до Фінляндії відійшов Карельський перешийок. Суперництво між Росією та Швецією за контроль над Фінляндією почалося ще давно. У 1714-1721 pp. країну окупували російські війська. 30 серпня 1721 р. за Ніштадтським мирним договором між Росією та Швецією Росія одержала Карелію та м. Виборг. У 1743 р. до Росії відійшла південно-східна частина Фінляндії. Після перемоги у російсько-шведській війні 1808-1809 pp., за умовами Фридрихсгамського мирного договору 1809 p., Росія відібрала у Швеції Фінляндію та Аландські о-ви. 29 березня 1809 р. Фінляндію проголосили великим князівством у складі Російської імперії. Цей її статус зберігався впродовж понад століття. На практиці це означало досить широку автономію законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Цар намагався запровадити російську мову та призов на військову службу, але це наражалося на сильний спротив фінів. У 1812 р. столицею стало Гельсінкі (до цього — Турку). У 1863 р. цар дозволив скликати фінляндський сейм, фінська мова, поряд із шведською, стала офіційною. В 1906 р. фінські жінки отримали право голосу на виборах (перші в Європі). Росіська революція 1917 р. надала фінам шанс стати незалежними. Вони ним успішно скористалися, і 15 листопада 1917 р. новий фінський парламент перебрав усю владу, яка раніше належала цареві та великому князю. 6 грудня 1917 р. Фінляндію проголосили незалежною державою. Радянська Росія визнала її незалежність 4 січня 1918 р. З 28 січня по 25 квітня 1918 р. існувала Фінляндська Соціалістична Робітнича Республіка, у країні точилася громадянська війна між червоногвардійцями (яких підтримував більшовицький уряд Росії) та білогвардійцями на чолі з генералом царської армії Карлом Ґуставом Маннергеймом (підтримувала Німеччина). Протягом 1918-1919 pp. барон К. Маннергейм був регентом, оскільки передбачалося 18 травня 1918 р. створити у Фінляндії монархію (9 жовтня 1918 р. королем обрали Карла-Фридриха Гессенського). Згодом від цих планів відмовилися, і 17 липня 1919 р. країну було проголошено республікою. Прийняли нову конституцію. Першим президентом 27 липня став Каарло Юхо Столберґ. 14 жовтня 1920 р. у Дерпті (Тарту) між Фінляндією та радянською Росією було підписано мирний договір, за яким до Фінляндії відійшов північний порт Петсамо (Печєнга). У 1921 р. від Швеції до Фінляндії відійшли Аландські острови й проголошені демілітаризованою зоною. У 1932 р. Фінляндія та СРСР уклали договір про ненапад. СРСР напав на Фінляндію 30 листопада 1939 р. з наміром відсунути державний кордон, що проходив занадто близько від Ленінграда. Фіни чинили жорсткий опір. Червона армія зазнала великих втрат. Усе ж таки Й. Сталін після «зимової війни» 1939-1940 pp. згідно з умовами мирного договору від 12 березня 1940 р. одержав значну частину фінської території (Карельський перешийок і район Петсамо). За агресію проти Фінляндії СРСР виключили з Ліги Націй. Світ був захоплений мужністю фінів, але практичної допомоги їм не надав. Коли Німеччина напала на СРСР, Фінляндія вступила у війну на боці А. Гітлера. Фіни вийшли на нещодавно втрачений кордон, але просуватися на територію Росії, а тим паче брати Ленінград, як на те сподівався А. Гітлер, вони не квапилися. Завдяки цьому Ленінград героїчно витримав блокаду, а от Фінляндії довелося капітулювати у вересні 1944 р. та інтернувати німецькі дивізії, що стояли на її території, аби вберегтися від окупації Червоною армією. 19 вересня 1944 р. було укладено Московську угоду про перемир'я між СРСР, Великою Британією та Фінляндією. Фінляндія повернула СРСР район Петсамо (багатий на мідно-нікелеві руди), переданий їй Росією в 1920 р. Мирний договір із Фінляндією було укладено в Парижі 10 лютого 1947 р. За те, що Фінляндія підняла на СРСР зброю, вивезла багато матеріальних цінностей і завдала великих матеріальних збитків у Карелії та Ленінградській області, Сталін стягнув з неї значні репарації (близько 500 млн $ США за теперішнім курсом). Після Другої світової війни Фінляндія вирішила за ліпше дотримуватися нейтралітету. 6 квітня 1948 р. між СРСР і Фінляндією було укладено договір про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, який згодом неодноразово (1955, 1970, 1983 pp.) пролонговувався. Фінляндія взяла на себе зобов'язання чинити опір нападові на Радянський Союз через фінський кордон. Зазначе­ний договір у 1992 р. втратив силу з огляду на укладення нового договору між Росією та Фінляндією. Післявоєнний фінський нейтралітет був відомий як лінія Паасіківі-Кекконена (за прізвищами двох президентів у 1946-1956 pp. і 1956-1981 pp. відповідно). У 1981-1994 рр. президентом був Мауно Койвісто. СРСР для Фінляндії був великим і надійним ринком. Розпад СРСР спричинив значні втрати для фінської економіки. Довелося їй у квітні 1992 р. запроваджувати спеціальні заходи з оздоровлення економіки. 1 березня 1994 р. президентом країни став Мартті Ахтісаарі. 1 січня 1995 р. країна вступила до Європейського Союзу. Нову конституцію прийняли 11 червня 1999 р. З 1 березня 2000 р. президент — Тар'я Каарина Халонен, колишній міністр закордонних справ; тоді ж набула чинності нова конституція. На парламентських виборах 16 березня 2003 р. після 8-річної перерви перемогла опозиційна Партія центру Фінляндії. З 17 квітня прем'єр-міністр — Аннелі Яттенмякі. Фінляндія — багата, демократична і стабільна країна. У давнину фіни намагалися селитися так, щоби не було видно диму з димаря сусіда. Нині ж переважна більшість населення проживає в містах. Характерними рисами фінського способу життя є власні дача, сауна та човен.
 
 
Природно-ресурсний потенціал
 
Поверхня країни — це переважно горбисто-моренні рівнини з численними оголеннями скелястих порід. Береги Ботнічної та Фінської заток Балтійського моря — низькі, часто зі шхерами (невеликими, переважно скелястими островами; наприклад, архіпелаг Сааристомері, біля південно-західних берегів, налічує понад 17 тис. шхер і острівців). Усього в країні 179 584 острови. На північному заході — східні відроги Скандинавських гір. Найвища точка — г. Халтіатунтурі (1365 м). Упродовж літа на півночі Фінляндії цілодобово не ховається за горизонт і світить сонце. В Утсйокі, на 70-й паралелі, найдовший полярний день — 73 доби, 1/3 території країни знаходиться поза Північним полярним колом і є частиною Лапландії. Фінляндії притаманні ріки з порогами. У країні — 187 888 озер (8% території). Найбільше озеро — Сайма. Ліси — переважно хвойні, на півночі — гірська тундра (11% території) .
 
Клімат на південному заході — перехідний від морського до континентального, а на північному сході — континентальний. Він, щоправда, пом'якшується Балтійським морем. Середні температури січня коливаються від -З на півдні до -14 °С на півночі країни; липня — від +17 до +15 °С. Річна кіль­кість опадів — від 400 до 700 мм, при­чому половина — у вигляді снігу. Сніг лежить близько 4 місяців на півдні краї­ни та близько 7 місяців — на ЇЇ півночі. У столиці середня температура січня -6, липня +17 °С. Середньорічна кількість опадів — 618 мм.
 
Мінеральні ресурси: торф, залізна й титанова (ільменіт) руди, хроміти, ванадій, мідь, свинець, цинк, нікель, кобальт, молібден, ртуть, кадмій, уран, золото, срібло, фосфорити, апатити, сірка, пірит, магнезит, азбест, графіт, слюда, каолін, мармур.
 
 
Економіка
 
Промисловість. Видобувають залізну руду, хроміти, ванадій, мідь, свинець, цинк, нікель, кобальт. 1/5 електро­енергії виробляється на гідростанціях, '/5 ~ на атомних станціях і приблизно половина — на теплових. Провідні га­лузі промисловості: машинобудування (суднобудування — за випуском криго­ламів країна посідає перше місце у світі, устаткування для деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, електротехнічні та радіоелектронні вироби), целюлозно-паперова та деревообробна (пиломатеріали, папір, картон, фанера, меблі), чорна і кольорова металургія, хімічна, текстильна, швейна, харчова, легка. Промисловості притаманна висока концентрація виробництва. Частина промислових підприємств знаходиться в державній власності. Знижується частка деревообробної та целюлозно-паперової промисловості; натомість зростає роль машинобудування та електротехніки.
 
Сільське господарство. Молочно-м'ясне тваринництво веде перед. Розвивається птахівництво. Тваринництво забезпечує 75% доходів від сільського господарства. У рослинництві переважає вирощування кормових трав і зернових (передусім вівса та ячменю; на південному заході вирощують пшеницю, поля жита можна побачити до 66°, а ячменю — аж до 68° північної широти; картоплю вирощують до Північного полярного кола). Переважають невеликі селянські господарства з розмірами земельних ділянок до 20 га. Уряд країни проводить політику, спрямовану на зменшення обсягів сільськогосподарського виробництва до рівня самозабезпечення. Протягом 1960-1997 pp. частка працездатного населення країни, зайнятого в сільському господарстві, скоротилася з 29,5 до 5%. Розводять хутрових звірів (норка, срібляста лисиця, песець). За експортом продукції хутрового звірівництва країна посідає одне з провідних місць у світі. Помітна роль рибальства.
 
Транспорт. Довжина залізниць — близько 6 тис. км, автошляхів — близько 80 тис. км. Залізниці знаходяться переважно в державній власності. Є власний морський торговельний флот. Головні морські порти — Гельсінкі, Турку, Котка. Функціонує поромне сполучення зі Швецією, Естонією, Польщею. Численні озера з'єднані ріками й каналами та інтенсивно використовуються для внутрішнього сполучення. Міжнародний аеропорт — у столиці. Автомобільний транспорт забезпечує понад 70% обсягу внутрішніх перевезень, залізничний — 22%, водний — 4%.
 
Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — продукція целюлозно-паперової, деревообробної, машинобудівної, хімічної, легкої, харчової галузей промисловості. Експортують рибу (особливо оселедці та лососеві).
 
Імпортують метали, нафту, хімікати, продукцію машинобудування. Потреби в енергоносіях на 72% забезпечуються за рахунок імпорту.
 
Головні зовнішньоторговельні партнери — країни Європейського Союзу та Росія.
 
Міжнародний туризм — помітне джерело валютних надходжень.
 
 
Туристичні об'єкти
 
Національні парки Ісоярві, Ітяйнен-Суоменлахті, Кауханева-Пох'янкангас, Койлліскайра-Урхо-Кекконен, Лаухан-вуорі, Лемменйокі, Ліес'ярві, Ліннан-саарі, Оуланка, Паллас-Оуиастунтурі, Патвінсуо, Петкельярві, Пюхятунтурі, Пюхя-Хяккі, Ріісітунтурі, Року а, Саа-ристомері, Саламаярві, Сейтсемінен, Тіі-лікаярві, Хельветіи'ярві, Хііденпортті.
 
У столиці — будинок Державної ради (колишній сенат, 1808-1817 pp.), парламент (1927-1931 pp.), кафедральний собор св. Миколая (Туоміо-кіркко, 1830-1852 pp.) заввишки 62 м, православний Успенський собор; церкви: Темппеліаукіон-кіркко (1969 p.), католицька св. Генриха, лютеранська; синагога, мечеть; музеї: Національний, К. Маннергейма, Муніципальний, Фінського мистецтва Атенеум, Сучасного мистецтва, Фінської архітектури, Культур, Художній Синєбрюхова, Художній Дідрихсена, Художній А. Андерсона, А. Ґаллен-Каллели (Еспоо), Театральний, Місіонерський, Автомобільний (Еспоо), Зоологічний, Спорту; меморіал Я. Сібеліуса, ботанічний сад; в околицях — парк відпочинку та Музей дерев'яної архітектури на о. Сеурасаарі; морська фортеця Суоменлінна, або Свеаборг (XVIII ст.) із Скандинавським центром мистецтв на о. Суоменлінна; зоопарк на о. Коркеасаарі.
 
У Турку — замок (нині Історичний музей, XIII-XVII ст.), Трапський палац (нині Шведський університет, 1831-1833 p.), романський собор (XIII-XV ст.); музеї: Муніципальний, Середньовічний «Абоа Ветус», художній Сари Хілден, Я. Сібеліуса, А. Аалтонена, Ремесел, Ляльок і костюма, Шпіонажу, просто неба Луостаринмякі; Художня галерея «Аре Нова», дельфінарій, акваріум, планетарій.
 
 
Інша корисна інформація
 
Посольство Фінляндії в Україні знаходиться в Києві, вул. Стрілецька, 14. Тел. 228-33-79, 228-70-47, 228-70-49, 228-75-51, факс 228-20-32.
 
Посольство України в Фінляндії (Ісландії — за сумісництвом) знахо­диться в Гельсінкі, Vahaniityntie 9, 00570, Helsinki. Телефон (8-10-3589) 22-89-000, факси 22-89-001, 22-89-002.
 
Без сплати мита до Фінляндії дозволяється ввозити: сигарет — 200 шт. або тютюнових виробів — 250 г, міцних алкогольних напоїв — 1л або 2 л аперитивів (шампанське, джин-тонік, лікер), плюс 2 л слабоалкогольних напоїв, плюс 15 л пива, продуктів харчування до 15 кг. Штрафи за приховування від сплати мита встановлено у подвійному розмірі.
 
Причому тим, хто прибуває до Фінляндії наземним і морським видами транспорту на термін до 3 діб, забороняється ввозити навіть пиво. Напої міцністю понад 60° взагалі забороняється ввозити. Не можна ввозити міцні напої (понад 22°) особам, яким не минуло 20 років, а аперитиви — 18 років. Сигарети дозволяється ввозити тим, кому виповнилося 17 років.
 
Існують обмеження на ввіз деяких товарів, зокрема продуктів харчування і товарів широкого вжитку, корму для худоби, добрив, радіоактивних речовин, зброї та боєприпасів, порнографічної друкованої продукції тощо. Для ввозу цих товарів потрібний відповідний дозвіл.
 
Забороняється вивозити з країни без спеціального на те дозволу культурні цінності, художні твори, що мають вік понад 50 років, предмети селянського побуту. 

 

Подібна інформація про інші країни  
Австрія Азербайджан Алжир Аргентина Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Бразилія Великобританія В`єтнам Греція Грузія Естонія Єгипет ЄС Ізраїль Індія Ірак Іран Іспанія Італія Йорданія Казахстан Канада Киргизстан Китай Кіпр Куба Кувейт Латвія Литва Ліван Лівія Македонія Малайзія Марокко Мексика Молдова Нідерланди Німеччина ОАЕ ООН Південна Корея Польща Португалія Росiя Румунія Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сінгапур Словаччина Словенія США Таджикистан Туреччина Туркменістан Угорщина Узбекистан Україна Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція Японія
Інші документи по цій країні  
Валюта Географічне розташування Державний устрій Довідкова інформація Економічне співробітництво Економічні новини Законодавство у сфері ЗЕД Захист внутрішнього ринку ЗЕД Інвестиції Кон’юнктура ринків Макроекономічні показники Міжурядова комісія Населення Національна символіка Нетарифне регулювання Святкові дні Товари легкої промисловості

 
Підписка на оновлення  

Українські експортери
ДИСКАВЕРИ БУРОВОЕ ОБОРУДОВАНИЕ (УКРАИНА), ООО
ул. Яворницкого, 41, г. Стрий, Львовская обл.
НЕПТУН, ООО
3-ий пер. Шевченка, 3, с. Б. Дальник, Беляевский район, Одесская область
КРАСОТА И ЗДОРОВЬЕ, ООО
ул. Сомовская, 12 Б, Харьков
КРИСТАЛЛ, ВИННИЦКИЙ ЗАВОД, ДП
ул. 600-летия, 21, г. Винница
Експортоспроможна продукція
KSG АGRO, ХОЛДИНГ
Туши и полутуши свиные

ТЕХНОТОН-ЛУГАНСК, ООО
Нить полипропиленовая мультифиламентная

КАЛИБР, ООО
Болты

Комерційні пропозиції
ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ "БАЄР АФЛАК"
Компанія зацікавлена в реалізації фармацевтичної прощукції в Україні

DOMESTAV, LTD.
Компанія зацікавлена в експорті ламелей для каркасу ліжка зі смереки, ялини, сосни, тополі або вільхи. ...

MIVINA S.R.O.
MIVINA s.r.o. зацікавлена в поставках з України: сантехніки, керамічної плитки, покрівельних матеріалів, ...

Крамниця-А
Тендери за кордоном
Відбор компаній для проведення незалежних сертифікації та інспектування прибережних проектів
Oil and Natural Gas Corporation Ltd.

Аукціон на право користування надрами родовища кам'яного вугілля "Ташкумирське"
Держкомітет промисловості, енергетики та надрокористування Киргизької республіки

Закупівля продукції
Державний концерн «Туркменхімія»