Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Державна підтримка
українського експорту
Укр | Eng | Рус
Азербайджан
Перелік країн
Контакти диппредставництв
Довідка про країну
Економічне співробітництво

Огляд економіки

Торговельно-економічні відносини

Торговельні обмеження

Кон’юнктура ринків
Товарообіг з Україною

Дані країни перебування

Дані Держкомстату

Торгівля послугами

Правові питання

Угоди з Україною

Законодавство країни перебування

Міжурядова комісія

Про МК та її склад

Пошук партнера

Комерційні пропозиції від фірм в країні перебування

Торги/тендери в країні перебування

Міжнародні бізнес-події

Інвестиційне співробітництво

Аналіз інвестиційного співробітництва

Галузеві об’єднання
Корисні посилання
Відгуки про Портал
Міністерство закордонних справ України
«Міністерство закордонних справ України вбачає створений під егідою Міністерства економіки України веб-портал «Державна підтримка українського експорту» є дієвим інструментом висвітлення торговельного потенціалу нашої держави та просування вітчизняної продукції на світові ринки»

Украинские нефтепродукты
Довідка про країну  
Параметри: Довідкова інформація

Азербайджан. Загальна довідка (станом на 15.02.2010)

 

 
 
 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

Офіційна назва
AzarbaycanRespublikasi
Столиця
Баку (1 792 300)
Рік здобуття незалежності
1991
Поясний час
Гринвіч плюс 4
Загальна площа (кв. км)
86 600, зокрема:
Сільгоспугіддя (кв. км) —20 000
Ліси (кв. км) — 10 000
Чисельність населення (осіб)
7 798 497
Густота населення (осіб/кв. км)
90
Частка міського населення (%)
57
Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб)
19
Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб)
10
Тривалість життя (років)
63
Частка дорослого письменного населення (%)
97
Харчування (денно калорій на душу населення) Річне споживання палива (кг на душу населення)
1768
Валюта — 1 манат (AZM)
100 ґопік
ВНП ($ США на душу населення)
3100
Мови
Азербайджанська (офіційна), російська та мови інших меншин
Етнічні групи:
(за офіційними даними): азербайджанці (90%), дагестанські народності (3,2%), росіяни (2,5%), інші (4,3%).
Релігійний склад населення:
(за офіційними даними): іслам (домінуюча), християнство (православна, католицька, протестантська конфесії, старовіри-молокани), іудаїзм.
Глава держави
Президент
Законодавчий орган
Однопалатний парламент (міллі меджліс).
Адміністративно-територіальний поділ:
12 областей.
До складу Азербайджану входить Нахічеванська Автономна Республіка, з 1923 р. — і Нагорно-Карабахська автономна область. У листопаді 1991 р. Верховна Рада Азербайджану цей статус Нагорного Карабаху ліквідувала.

Азербайджанська Республіка (АР): держава, що розташована у східній частині Південного Кавказу, на південно-західному узбережжі Каспійського моря (площа водної поверхні - 371 000км2; макс. глибина – 1025м.). Межує з Росією (Дагестан) та Грузією (регіони Квемо-Картлі та Кахеті) на півночі та північному заході, Вірменією на заході та Іраном на півдні. Нахічеванська Автономна Республіка - ексклав АР — межує з Вірменією, Іраном та Туреччиною. Загальна довжина кордонів становить 2013 км. З Вірменією - 787 км., в т.ч. 221 км. з Нахічеванню; з Грузією – 480 км., з Іраном – близько 700 км., в т.ч. 179 км. з Нахічеванню, з Росією - 284 км., з Туреччиною - 9 км.
Територіально-адміністративний поділ: Адміністративно Азербайджанська Республіка поділяється на: Нахічеванську Автономну Республіку (площа - 5,5 тис. кв. км, населення – 354 тис. осіб, столиця м.Нахічевань), 59 районів, 11 міст республіканського підпорядкування, в тому числі столиця м.Баку (1,98 млн. жителів). Всього до складу Азербайджанської Республіки входить 69 міст, 240 селищ та 4279 сіл.
 
Територія та природні умови: Загальна площа - 86,6 тис.км2. Країна розташована між 44°-52° східної довготи та 38°- 42° північної широти. Відстань від Баку до Північного полюсу – 5 550 км., до екватору - 4 440 км.
 
За площею АР — найбільша з республік Південного Кавказу. Її територія простягається з півночі на південь на 400 км., а із заходу на схід — на 500 км. Крайні точки: північна — гора Гутон (3 648 м.), південна — ріка Астарачай, східна — Нафтові камні, західна — озеро Джандаргель, а в Нахічевані — селище Садарак. Близько половини території АР занято горами. На півночі — хребет Кавказа, на південному заході — Карабаське нагір’я, в середній частині — Кура-Араксинська низовина, на південному сході — Талишські гори та Лянкоранська низовина. На території країни знаходиться одна з сейсмічних зон – Шемахінсько-ісмаїлінська. Зоною землетрусів також є територія АР, що межує із Дагестаном (РФ).
 
Територія АР охоплює 9 з 11 основних кліматичних зон, що обумовлює різноманітність природних та кліматичних умов і визначає специфіку господарського комплексу країни — від теплих та вологих субтропіків Лянкоранської низовини й Талишу до вкритих снігом вершин Кавказу. Клімат перехідний від помірного до субтропічного. Середні температури липня від 5°C у високогірних районах до 25—27°C в низинних, січня відповідно −10°и 3°C. Опадів від 200мм. на рік у передгір'ях Кавказу до 1200—1700 мм. у Лянкоранській низовині.
 
Численні річки мають значний енергетичний ресурс, що створює сприятливі умови для будівництва гідроелектростанцій з водосховищами та системами штучного зрошення.
 
Основні ріки — Кура та Аракс. Зрошувальні канали: Верхньокарабаський, Верхньоширванський та ін., Мінгечавурське водосховище.
 
Грунти переважно сіроземні, у горах – бурі та коричневі гірсько-лісні та гірсько-лугові; у Лянкоранській низовині - жовтоземи. Рослинність сухих степів, напівпустель, високогірних луків; у горах – широколисті ліси.
 
Найбільші заповідники: Кизилагачський, Закатальський, Ширванський та ін.
 
Столиця, найбільші міста: м.Баку (азерб. BAKI) – великий промисловий, науково-технічний та культурний центр АР, а також найбільший морський порт на каспійському узбережжі (близько 3 млн. жителів, за неофіційними даними та разом із т.зв. “бакинськими селами” – близько 4 млн.осіб). Основу економіки міста становить нафтогазова промисловість, машинобудування, легка та харчова промисловість, будівництво, зв’язок, транспорт та інші галузі. Столиця поділяється на 11 адміністративних районів:
 
  • Бінагадинський
  • Азізбековський
  • Хатаїнський
  • Карадазький
  • Нариманівський
  • Насимінський
  • Нізамінський
  • Сабунчинський
  • Сабаїльський
  • Сураханський
  • Ясамальський.
В Баку функціонує метрополітен (близько 20 станцій, загальна довжина – близько 30 км.). Телефонний код: +994 12; поштовий індекс - AZ1000; офіційний сайт:
 
Населення: (за офіційними даними): 9,047 млн. осіб (станом на 01.07.2010р.).
 
Грамотність: згідно з даними офіційної статистики АР, в цілому по країні складає 99%, що також є значно завищеним показником.
 
Релігія: іслам є домінуючою релігією. Більшість віруючих становлять мусульмани-шиїти. За неофіційними даними, близько 30% населення становлять мусульмани-суніти (головним чином, великі суннітські громади представлені лезгінами, аварцями та цахурами). Незначна кількість християн представлена православними, католиками, протестантами, старовірами-молоканами. Є також представники іудейського віросповідання. Характерною для країни є релігійна толерантність. В цілому в країні функціонують 534 релігійні громади, з яких 32 – неісламського спрямування. За даними Кавказького дослідницького центру ресурсів, лише близько 38% азербайджанців вважають себе мусульманами, що є показником АР як світської ісламської країни (і лише 6-8% населення активно сповідують релігію).    
 
АР можна вважати країною, в якій іслам має більше ритуальній, аніж ідеологічний характер.
 
Територіально-адміністративний поділ: АР поділяється на 59 адміністративних (сільських) районів, 11 міст і 1 автономну республіку (7 районів) — Нахічеванську Автономну Республіку (площа - 5,5 тис.км2., населення – близько 390 тис. осіб, столиця м.Нахічевань). Нагірно-Карабаська автономна область у складі м.Ханкенді, Ходжавендського, Ходжалінського та Шушінського районів була офіційно ліквідована азербайджанською владою у 1991 році. Територія більшої частини Нагірного Карабаху не контролюється центральною владою АР. Агдамський, Джебраїльський, Фізулінський (частково), Кельбаджарський, Губадлінський, Лачинський та Зангеланський адміністративні райони АР, що створюють пояс навколо Нагірного Карабаху, наразі знаходяться під контролем вірменських збройних сил.
 
Державна мова: азербайджанська (тюркська група мов).
 
Грошова одиниця: Манат (AZN). Середньорічний курс маната підтримувався на рівні 1 дол.США = 0,803 манати.
  
Природні ресурси: країна багата на родовища високоякісної нафти та природного газу. Є також поклади алунітів, залізних та поліметалевих руд. Кольорові метали – хром, молібден, мідь, свинцево-цинкові руди, хроміти, алюміній, золото. Значні запаси сировини для промисловості будівельних матеріалів – мармур, каолін, глина, доломіт, туф, травертини, вапняки.
 
Серед природних багатств особливе місце належить прекрасним кліматичним та водолікувальним курортам. З природними ресурсами Каспію тісно пов'язані такі галузі народного господарства як нафтовидобувна та рибна промисловість, морський транспорт та судноремонт.
 
Політичний устрій
 
Система правління: Унітарна президентська республіка. АР, за висновками провідних міжнародних правозахисних організацій, залишається за визначенням “авторитарною країною”, у якій правова та законодавча системи знаходяться під повним контролем президентської виконавчої влади.
 
Дата здобуття незалежності: 18 жовтня 1991р. (Конституційний акт про державну незалежність).
 
Національні свята: В АР відзначають такі національні свята та пам’ятні дати: Новий рік (1-2 січня), День Мученика (20 січня), День Ходжалинської трагедії (26 лютого), Міжнародний жіночий день (8 березня), Новруз байрам (20 - 24 березня), День геноциду азербайджанців (31 березня), День Перемоги (9 травня), День Республіки (28 травня - головне національне свято), День національного порятунку азербайджанського народу       (15 червня), Рамазан байрам (20-21 вересня), День Національної Армії (9 жовтня), День державної незалежності (18 жовтня), День конституції (12 листопада), День національного відродження (17 листопада), Гурбан байрам (27-28 листопада), День всесвітньої солідарності азербайджанців (31 грудня).
 
Дата ухвалення Конституції: 12 листопада 1995р. 18 березня 2009р. відбувся загальнонаціональний референдум з внесення змін та доповнень до Конституції, згідно з яким з основного закону країни було вилучено конституційне обмеження на можливість переобрання однієї особи президентом країни лише двома термінами поспіль.
Форма правління: президентська республіка.
 
 
Глава держави: Президент АР – Алієв Ільхам Гейдар оглу, обраний на другий термін 15 жовтня 2008 року. Обирається на 5 років шляхом прямих і рівних виборів, вільним таємним голосуванням. Президент призначає вибори в Міллі Меджліс (ММ-Парламент) АР, подає на затвердження ММ державний бюджет, затверджує державні економічні та соціальні програми, призначає за погодженням з ММ прем’єр-міністра, призначає і звільнює членів Кабінету Міністрів АР, приймає рішення щодо відставки Кабінету Міністрів, створює центральні та місцеві органи виконавчої влади, у випадку потреби відміняє рішення Кабінету Міністрів і акти місцевих органів виконавчої влади, призначає і звільнює вищий командний склад Збройних Сил, приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав тощо. 18 березня 2009 р. в АР відбувся загальнонаціональний референдум, за наслідком якого було скасоване обмеження на обрання президентом однієї особи більше двох разів.
 
Законодавча влада: Міллі Меджліс (Національні Збори) – є вищим органом законодавчої влади АР, до складу якого входять 125 депутатів, які, згідно з внесеними референдумом 24 серпня 2002р. змінами до Конституції АР обираються за мажоритарною системою терміном на 5 років шляхом загальних, рівних і прямих виборів, вільного, особистого і таємного голосування. Останні парламентські вибори відбулися 7 листопада 2010 р. в результаті яких перемогу отримала партія влади  "Ені Азербайджан", яка отримала 74 депутатських місця ( в минулому парламенті було 68 депутатів). 29 листопада 2010р. відбулось перше засідання Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки (ММ АР) четвертого скликання.На цьому засіданні спікером ММ АР переобраний Асадов Октай Сабір оглу.
 
Виконавча влада: Президент очолює виконавчу владу. Кабінет Міністрів АР є органом виконавчої влади. До складу Кабінету Міністрів АР входять: Прем’єр-міністр, його заступники, міністри та керівники центральних органів управління. Прем’єр-міністр АР призначається Президентом за погодженням з ММ. Кабінет Міністрів АР очолює Прем’єр-міністр – Расізаде Артур Таір оглу.
 
В АР функціонують 20 міністерств, зокрема молоді і спорту; національної безпеки; закордонних справ; культури і туризму; зв'язку та інформаційних технологій; податків; юстиції; праці і соціального захисту населення; екології і природних ресурсів; сільського господарства; надзвичайних ситуацій; освіти; промисловості та енергетики; охорони здоров'я; внутрішніх справ; фінансів; оборони; економічного розвитку; оборонної промисловості; транспорту. У систему центральних органів виконавчої влади входять також: державний комітет з питань містобудування та архітектури; служба державного реєстру нерухомості; держкомітет із статистики; держадміністрація цивільної авіації; державна міграційна служба; національне архівне управління; державний митний комітет; держприкордонслужба; держкомітет з питань сім’ї, жінок та дітей; держкомітет із роботи з релігійними громадами; держагентсво із закупівель; агентство з авторських прав; держкомітет із управління держмайном; держкомітет із землекористування та картографії; державна морська адміністрація; держкомітет із роботи з діаспорою; держкомітет з питань стандартизації, метрології та патенту; держкомітет з цінних паперів; держфонд соціального захисту.
 
Судова влада: Судова влада в АР здійснюється у 3-ступеневому порядку (перша, апеляційна та касаційна інстанції) судами загальної юрисдикції, економічними, апеляційними, військовими та Судом у справах про тяжкі злочини. Будь-яке рішення судів першої інстанції може бути послідовно оскаржене у Апеляційному та Верховному судах. Комерційні позови розглядаються у Економічному суді, що складається із загальних економічних судів та судів для розгляду спірних питань, що виникають з укладених міжнародних контрактів. Конституційний суд АР вповноважений вирішувати питання щодо визначення конституційності ухвалених законів, вирішення можливих спорів між гілками влади, заборони політичних партій або організацій тощо. Судді Конституційного, Верховного та апеляційних судів призначаються Міллі Меджлісом АР на підставі подання президента країни.
 
Політичні партії: В АР зареєстровано близько 50 політичних партій та громадських об’єднань і рухів. Правлячою партією є найчисельніше представлена (64 депутата) у Міллі Меджлісі - «Yeni Azerbaycan».
 
Крім неї, представлені такі партії:
 
  • Ana Veten (Вітчизна-мати) - 2 депутати (проурядова)
  • Громадської солідарності – 2 (проурядова)
  • Müsavat (Рівність) – 4 (реально опозиційна)
  • Ümid (Надія) – 1 (конструктивно опозиційна)
  • Соціального добробуту – 1 (проурядова)
  • Народного фронту Азербайджану – 2 (реально опозиційна)
  • Ліберально-демократична – 1 (проурядова)
  • Демократичних реформ – 1 (проурядова)
  • Великого творення – 1 (проурядова)
  • Громадської єдності – 1 (проурядова)
  • Єдина партія Народного фронту Азербайджану – 1 (проурядова)
Основними опозиційними партіями та об’єднаннями є: Партійний блок “Азадлиг” (Свобода) у складі Партії народного фронту Азербайджану (представлена в парламенті); Партії громадського розвитку, Ліберальної партії та руху “Національна єдність” . Також опозиційними є Müsavat (представлена в парламенті) і Громадський форум “В ім’я Азербайджану”.
 
Помірковано опозиційними вважаються Демократична партія Азербайджану; Міллі Істіглал (Партія національної незалежності Азербайджану) та Ліберально-демократична партія Азербайджану.
 
Також є безліч маргінальних партій, що взагалі не відіграють помітної ролі у суспільному житті країни та можуть розглядатися як “фантомні” проекти. Зокрема, Народно-соціалістична партія, Соціально-демократична партія, Соціалістична партія, Комуністична партія, Єдина комуністична партія, Комуністична партія на основі марксизму-ленінизму, Партія “Адалят” (Справедливість), Партія великої нації, Партія демократичний світ Азербайджану тощо. Кількість незареєстрованих партій та організацій складає також близько 50.
Стратегічні природні ресурси: нафта, природний газ, залізна та поліметалева руда, кольорові метали – хром, молібден, мідь, свинцево-цинкові руди, хроміти, золото. Запаси нафти становлять 10-12 млрд. тонн. Її видобуток у 2009 році склав 50,4 млн. тонн. Запаси природного газу оцінюються в 2 трлн. кубометрів. Його видобуток у 2009 році склав 23,7 млрд. кубометрів.
 
Економіка: АР – аграрно-індустріальна країна з розвинутою промисловістю та багатогалузевим сільським господарством. Враховуючи економіко-географічне розташування, природні ресурси та корисні копалини, заселеність території, адміністративно-територіальний розподіл та специфіку історичного розвитку АР поділяють на 10 економічних районів. Зокрема, Апшеронський, Гянджа-Казахський, Шекі-Закатальський, Лянкоранський, Куба-Хачмаський, Аранський, Верхньо-Карабаський, Кельбаджар-Лачинський, економічний район Нагірний Ширван та Нахічеванський.
 
Найважливіше місце у господарстві АР посідає нафтогазовидобувна, нафтопереробна, хімічна (мінеральні добрива, синтетичний каучук, автомобільні шини й ін.), машинобудівна, гірничорудна промисловість (видобуток залізної руди й алуніту) і кольорова металургія, різноманітні галузі харчової (консервна, чайна, тютюнова, виноробна) і легкої (бавовноочисна, бавовняна, шовкова, вовняна, килимоткацька) промисловості. Азербайджан поставляє в інші країни продукцію хімічної й паливної промисловості, кольорової й чорної металургії, машинобудування й металообробки (пересувні бурові установки, піднімальні агрегати, пересувні вишки, фонтанні арматури, глибинні насоси, електродвигуни, геофізичні прилади), легкої промисловості тощо. В АР ввозиться в основному готова продукція: верстати, різні сільськогосподарські машини, автомобілі, одяг, продовольчі товари.
 
На території АР знаходиться близько 60 нафтогазових родовищ, з яких близько 20 у морі. Найбільшим газоконденсатним родовищем є Шахденіз (близько 1,2 трлн.м3 газу).
 
В АР функціонують понад 100 хімічних підприємств, 80% з яких, на балансі держави.
 
Будівельна індустрія базується на багатих запасах природного каменю, вапняку та представлена виробництвом цементу, цегли, облицьовувальних плит, віконного скла тощо. Підприємства машинобудування зорієнтовані здебільшого на виробництво обладнання для нафтовидобувної галузі.
 
Завдяки сприятливим кліматичним умовам сільське господарство спеціалізується в основному на виноградарстві, садівництві, тютюнництві, овочівництві, тваринництві й шовківництві. Головні технічні культури–бавовник, тютюн, чай. Розвинене раннє овочівництво, субтропічне плодівництво. Головні галузі тваринництва - вівчарство, молочно-м'ясне скотарство, птахівництво, шовківництво.
 
Як і для всіх гірських країн, для АР характерним є малоземелля. Від загальної земельної площі (близько 8,7 млн.га) сільськогосподарські угіддя складають 4,6 млн. га. З них більше 1,8 млн.га припадає на орні землі, 2 млн.га займають літні та зимові пасовиська, частина сільськогосподарських угідь зайнята багатолітніми насадженнями. Майже половина орних земель зосереджена в житниці країни – Кура-Араксинській низовині.
 
Обсяг ВВП у 2009р. склав 43,2 млрд. дол. США і збільшився на 9,3% у порівнянні з 2008 роком. Економічне зростання триває з 1996 року. Відповідний ріст здебільшого забезпечується за рахунок збільшення видобутку й експорту вуглеводневої сировини (що, зокрема обумовлено пуском в 2005р. нафтопроводу Баку-Тбілісі-Джейхан та початком видобутку газу на родовищі Шах-Деніз наприкінці 2006р.), а також підвищення світових цін на нафту до початку світової фінансово-економічної кризи. Частина доходів від експорту нафти акумулюється в Державному нафтовому фонді. Інвестиції в основному вкладаються в паливно-енергетичний комплекс. Азербайджанське керівництво визнає необхідність диверсифікації економіки, однак істотних результатів у вирішенні цього питання поки не досягнуто. Проблема зайнятості в основному вирішується за рахунок міграції. Лише чисельність зайнятих азербайджанців у Росії оцінюється близько в 2 млн.осіб.
 
Розвідані запаси нафти АР складають 12-15 млрд. тонн, що становить 0,6 % від загальносвітових запасів, що видобувалися. У 2009р. видобуток нафти склав 50,5 млн. тонн. Найбільшим нафтовим родовищем в АР є родовище «Азері-Чираг-Гюнешлі», де видобувається “легка” нафта. Найбільше газоконденсатне родовище Азербайджану “Шах-Деніз” розташоване на південному заході Каспійського моря (70 км на південний захід від Баку, глибина моря в районі родовища — близько 600 м., площа газоносного району — близько 860 км2).
 
Загальні запаси родовища оцінуються у 1,2 трлн. куб. м та 240 млн. тонн газового конденсату. Розробка родовища здійснюється консорціумом, у складі таких компаній:
 
  • BP Amoco (25,5%)- оператор
  • Statoil Azerbaijan (25,5%)
  • SOCAR Azerbaijan (10%)
  • Elf Petroleum Azerbaijan (10%)
  • LukAgip N.V. (дочірнякомпанія «ЛУКОЙЛа», 10%)
  • Oil Industries Engineering & Construction (10%)
  • Turkish Petroleum Overseas Company Limited (9%)
Видобуток газу в АР у 2009 році склав 25,0 млрд. куб. м.
 
Стратегічні об‘єкти та підприємства:
 
Державна нафтова компанія АР (ДНКАР)
 
  • НПЗ світлих нафтопродуктів
  • НПЗ ім.Гейдара Алієва
  • Державна компанія “Азеркім’я”
  • трубопроводи Баку-Джейхан та Баку-Ерзурум (АМОК)
  • Сангачалський термінал (АМОК)
  • Каспійське пароплавство
  • Гянджинський алюмінієвий завод
  • Мінгечавірська ГЕС
  • Ширванська ТЕЦ
  • Сангачальска модульна електростанція (300Мвт)
  • ГРЕС “Північна” (400МВт)
  • Сумгаїтська ТЕЦ (517МВт)
  • Бакинська ТЕЦ (108МВт)
  • Сумгаїтський хімічний завод
  • трубопрокатний завод.
В Азербайджані є два стратегічних газосховища:
 
  • Калмазьке (активна ємність близько 1,2 млрд.м3)
  • Карадазьке (активна ємність близько 600 м3)
Впродовж 2009 року в економіку країни вкладено 7,358 млрд. дол. США інвестицій, з яких 2,658 млрд. дол. США (36,12 %) – іноземні; 4,7 млрд. дол. США (63,88 %) – внутрішні. 
 
Зовнішній борг - 3,441 млрд. доларів США.
 
Транспорт: В АР представлені усі основні види транспорту: повітряний, залізничний, автомобільний, водний, трубопровідний. Транспортна система АР почала свій розвиток з середини XIX-го ст. з освоєнням нафтовидобування. Отже розташування та напрямок усіх транспортних об'єктів та магістралей обумовлювалися розвитком нафтовидобувної промисловості. Система залізниць та автомобільних доріг розвинута задовільно. Є магістральні трубопроводи:
 
  • Баку-Новоросійськ
  • Баку–Супса
  • Баку-Тбілісі-Джейхан
  • Баку-Тбілісі-Ерзурум
У 2009р. всіма видами транспорту АР було перевезено 189,8 млн. тонн вантажів, що на 3,7 % більше, у порівнянні з 2008р.
 
Залізничний транспорт є одним з основних видів транспорту в АР, на його долю в 2009 році припадало близько 10,8% перевезень. У 80-і роки минулого століття частка залізниці у загальному перевезенні складала 80% і 50% відповідно, обсяг перевезених вантажів в 1987р. сягав 120 млн. тонн. Падіння обсягів перевезень було пов'язане з розпадом СРСР, порушенням економічних зв'язків, конфліктом у Нагірному Карабасі. Усі ці явища різко знизили частку залізничного транспорту у перевезеннях по країні. Пік кризи перевезень припав на 1991-93рр. З 1995 року почався процес пожвавлення й нарощування рівня перевезень. З 2000р. ріст обсягу перевезень став збільшуватися мінімум на 25% щорічно.
 
За 2009 рік залізницею було перевезено 21 млн. тонн вантажів. Мережа залізниць загального користування в АР і вся її інфраструктура належить Азербайджанській державній залізниці (АДЗ). Крім АДЗ, права операторів перевезень мають також компанії Middle East Petrolium і Azersun, що володіють вантажним вагонним парком, які також мають ліцензію на нефтеперевезення залізничним транспортом. Свої залізниці і об'єкти інфраструктури мають окремі промислові підприємства. Загальна довжина залізниць близько 2 200 км (загального користування), з яких близько 1550 км. електифіковано). Через Азербайджан проходить залізнична магістраль в Іран.
 
В АР найбільше значення має автомобільний транспорт. У 2009р. автомобільним транспортом АР перевезено 94,2 млн. тонн вантажів. На його долю припадає близько 48,6% всіх перевезень. Загальна довжина автомобільних шляхів 59,5 тис. км, з яких асфальтовано близько 29,5 тис. км. Шосейні шляхи прокладені паралельно основним залізничним магістралям. Одна з них проходить вздовж Каспійського моря з Росії в Іран через Баку. З Баку до грузинського кордону також проходить шлях. Від міста Євлах (на магістралі Баку – Тбілісі) на Південь проходить шосейний шлях в Нагірний Карабах. Усі автомобільні шляхи є сегментами таких європейських автомобільних маршрутів:
 
  • E60; M1 Казах, Гянджа
  • M4 Євлах, Карасу
  • M3 Баку; E119
  • M2 Куба, Баку
  • M3 Баку, Ленкорань, Астара
  • E002
  • A73 Садарак, Нахічевань, Джульфа, Ордубад
  • A33 Фізулінський район, Бейлаганській район, Зангеланский район, Джебраильский район (наразі маршрут блокований)
  • A24 Сабирабад, Ширван
  • M4 Ширван, Кази-Магомед
Автобус є найбільш розвинутим видом громадського транспорту у містах країни. Між Баку і великими містами АР та райцентрами, а також з містами Росії, Грузії, Ірану та Туреччини налагоджене регулярне автобусне сполучення.
 
За 2009 рік авіаційним транспортом перевезено 941,2 тис. пасажирів. Державна частка в структурі авіаційного транспорту складає 91,7%, а приватна – 8,3%. Найбільші міста Азербайджану пов'язані з Баку та між собою авіасполученням. Найбільшій аеропорт знаходиться в Баку, звідки здійснюються регулярні міжнародні авіарейси. Державною організацією у сфері управління та регулювання цивільної авіації АР є Державна адміністрація з авіаційного транспорту. Підрозділами державного концерну AZAL є авіакомпанії:
 
  • Azal Avia – пасажирські перевезення
  • Cargo Air – вантажні перевезення
  • AZAL Helicopters - оператор вертолітного парку
  • AZAL Aero – сільскогосподарська авіація
В АР діють приватні компанії:
 
  • Improtex Air (ImAir)
  • Turan Air
  • Silk Way Airlines
  • Imair Airlines
Станом на 01.01.10 в АР є 8 аеропортів з неасфальтованим покриттям злітно-посадкових смуг. Аеропорти з асфальтованим покриттям розташовані в містах Баку, Гянджа, Євлах, Закатали, Лянкорань, Нахічевань, Ханкенді. Згідно з програмою розвитку цивільної авіації АР, у 2009р. відновлено аеропорт Шекі.
 
Велике значення для країни має морський транспорт. На його долю у 2009р. припало 6,9% загальних перевезень. Морським транспортом перевезено 13,2 млн. тонн вантажів, з яких 73% складають нафтопродукти. Каспійське морське пароплавство є найбільшою судноплавною компанією в басейні Каспійського моря. Компанія займається перевезенням усіх видів вантажів, але найбільшу частку у перевезеннях становлять нафта та нафтопродукти; нею виконуються також і пасажирські перевезення. Каспійське морське пароплавство є також оператором залізничної паромної переправи Баку – Туркменбаши та Баку - Актау. Компанія також володіє і низкою судноремонтних заводів. Каспійське пароплавство виконує також міжнародні перевезення у Чорному, Середземному, Балтійському морях, а також в Атлантичному океані.
 
Каспійський морський нафтовий флот (КМНФ) є структурним підрозділом Азербайджанської державної нафтової компанії, що спеціалізується на морських нафтоперевезеннях, обслуговуванні нафто-газовидобуванні, будівництві, ремонті та транспортуванні морських бурових установок, прокладці підводних трубопроводів та інших комунікацій, а також аварійно-рятувальній службі. КМНФ має міжнародну сертифікацію та бере участь у реалізації багатьох міжнародних проектах у різних регіонах світу. З Бакинського міжнародного порту функціонують залізничні та залізнично-автомобільні паромні переправи до Туркменбаші, Актау, Бекдашу, що є складовою частиною транспортної системи АР в міжнародних транспортних проектах та коридорах. Пароми перевозять не лише залізничні потяги, але й автомобілі та пасажирів.
 
Значну роль відіграє трубопровідний транспорт, на долю якого припадає близько 33,7% від загального обсягу транспорту. Трубопровідним транспортом в 2009р. було транспортовано 50,5 млн. тонн нафти та 11,6 млрд. кубометрів газу. Довжина трубопроводів – 4,6 тис. км, в т. ч.: нафтопроводів – 2,74 тис. км і газопроводів – 1,91 тис. км, з них нафтопровід Баку-Новоросійськ – 1,41 тис. км, пропускна спроможність до 7 млн. тонн на рік (ДНКАР); нафтопровід Баку–Супса – 837 км., до 7 млн. тонн на рік (АМОК); нафтопровід Баку-Тбілісі-Джейхан (БТД)– територією АР – 449 км., (загальна довжина 1 773 км.), до 50 млн. тонн на рік (АМОК). Нафтопроводом БТД було транспортовано 18,6 млн. тонн азербайджанської нафти та 907,7 тис. тонн казахської нафти; газопровід Баку –Тбілісі- Ерзурум – територією АР – 442 км., (загальна довжина 970 км.), до 22,5 млрд. кубометрів на рік (АМОК). Моздок-Гаджигабул довжиною 1 420 км., до 5 млрд. кубометрів на рік.
 
Порти, термінали: порт Баку має близько 20 причалів, які призначені для транспортування сирої нафти та нафтопродуктів, деревини, інших вантажів, а також пасажирів. В морському міжнародному порту м.Баку за 2009р. перевалено 5,9 млн. тонн вантажів. Бакинський порт має великі нафтові термінали в Дюбенді та Сангачалах. Порти є також в Астарі, Лянкорані та Сумгаїті. Планується будівництво міжнародного морського торгового порту в с. Аляті Гарадагського району м.Баку.
 
Ріка Кура була єдиною судноплавною в АР, навігація якою здійснювалася від міста Євлах до Каспійського моря поблизу міста Нефтчала. Проте глибина ріки дозволяла використовувати тільки судна з малим осіданням і малою водотоннажністю. Це стримувало розвиток річкового транспорту в Азербайджані. У великих населених пунктах уздовж ріки були розташовані річкові пристані, найбільш великі з яких були в Сальянах, Ширвані та Євласі. У зв'язку з розвитком гідроенергетики, будівництвом нових гідроелектростанцій і гребель, а також нерентабельністю річкового судноплавства Курою, з кінця 80-х років минулого століття судноплавство було припинено.
 
Енергетична галузь: (дані Держкомстату АР за 2009 р.) :
 
  • видобуток природного та попутного газу становить 23,2 млрд. куб. м, з якого 16, 3 млрд. куб. м становить природний газ. З цього обсягу 6,2 млрд. куб. м. припадає на державний сектор та 10,1 млрд. куб. м. на приватний
  • споживання природного газу: 10,1 млрд. куб .м.
  • експорт природного газу: близько 14,9 млрд. куб. м. (в Грузію, Туреччину, Іран, РФ)
  • імпорт природного газу: не імпортується
  • розвідані запаси: 2,5-3,4 трлн. м3.
  • видобуток нафти: 50,4 млн. тонн, з яких 7,3 млн. тонн видобуто у державному секторі, а 43,1 млн. тонн видобуто у недержавному секторі
  • експорт нафти: 46,8 млн. тонн
  • переробка нафти: 3,6 млн. тонн
  • виробництво нафтопродуктів: 3,6 млн. тонн, з яких – 2,0 млн. тонн для забезпечення внутрішнього споживання
  • експорт нафтопродуктів: 1,5 млн. тонн
  • розвідані запаси нафти: 12-15 млрд. тонн
  • запас нафтопродуктів станом на 01.01.2010 р. – 0,2 млн. тонн
  • виробництво електроенергії: 18, 6 млрд. кВт/год. (що на 7,0% менше, ніж у 2008р.)
  • структура виробництва електроенергії: 16,3 млрд. КВт/год (87,6%) вироблено на теплоелектростанціях, 2,3 млрд. КВт/год (12,4%) - на гідроелектростанціях
  • споживання електроенергії: 17,7 млрд. кВт/год.
  • експорт електроенергії: 0,9 млрд. кВт/год.
Станом на 01.01.10 потенційна потужність електрогенеруючих об'єктів АР складає 6400 Мвт, споживання електроенергії у годинники пік не перевищує 4500-4800 Мвт.
 
Засоби інформації та зв'язок: за даними Держкомстату АР, в Азербайджані зареєстровано близько 4 100 ЗМІ (з яких близько 3000 - газети). Однак чисельність постійно функціонуючих ЗМІ, що мають держреєстрацію - близько 500. В країні видається близько 400 газет та журналів (в тому числі: 30 - щоденних, близько 20 – виходять тричі на тиждень, 50 – щотижневих, 17 – двічі на місяць, 43 - щомісячних) та близько 50 електронних ЗМІ. Функціонують 2 державних, 5 загальнонаціональних приватних та близько 10 псевдонезалежних телевізійних каналів, включаючи регіональні. Основними телевізійними каналами (всі проурядові) є:
 
  • ITV
  • AzTV-1
  • AzTV-2
  • ANS
  • Lider-TV
  • ATV
  • Space
  • Xazar
  • Idman-Azerbaycan)
Вкраїніфункціонуютьблизько 20 інформаційнихагентствтаІнтернет-ресурсів (втомучислі 2 спільнихросійсько-азербайджанськихінформагентства), 9 радіостанцій. Заформою, змістомподанняінформаціїтаджереламиїхфінансуваннядрукованівиданняАРподіляютьсянадержавні, незалежніпроурядові, незалежніопозиційні, незалежніросійськомовні.
 
У реальному масштабі часу в Баку виходять окремі російські газети – “Известия” разом із газетою “Азербайджанские известия”; із затримкою на дві доби в Баку постачаються російські газети – “Российская газета”, “Независимая газета”, “Комсомольская правда” и “Аргументы и факты”. В цілому, російськомовна преса зберігає свій вплив та популярність у загальній кількості ЗМІ АР та продовжує відігравати суттєву роль у формуванні суспільної думки у найбільш активної частки населення АР. Також видається певна кількість газет англійською та французькою мовами.
 
Правозахисні організації «Freedom House», «Reporters without borders» та інші характеризують стан справ із свободою слова в Азербайджані як критичний. Зокрема, міжнародна правозахисна організація «Freedom House» вже протягом декількох років поспіль включає Азербайджан до списку країн, де преса не вільна, та розміщує його у рейтингу загального списку країн світу на одне з найнижчих міст
 
Крім того, за інформацією, західних агентств, АР відноситься до країн, у яких здійснюється цензура Інтернету. В країні функціонують близько 20 Інтернет-провайдерів (за іншими даними, близько 30), двоє з яких є державними. За офіційними даними, доступ до Інтернету мають 900 тис.осіб (12% від загальної кількості населення). Переважна частина користувачів підключається до Інтернету за допомогою Dial-up зі швидкістю до 56 кілобіт, що ускладнює широке використання його можливостей. Азербайджанська влада навмисно стримує розвиток Інтернету у країні, маючи монополію на цей вид зв’язку. Зокрема, підтримується висока ціна на послуги Інтернету, стримується запровадження швидкісного Інтернету, особливо в регіонах країни, з метою зменшення активності у соціальних мережах та зростання впливу Інтеренту як об'єднуючого ресурсу.
 
Взагалі бізнесова діяльність, пов’язана із ЗМІ, є в АР збитковою справою через високий рівень корупції та фактичну відсутність ринкової економіки. У такій ситуації незалежна журналістика стає чимось на зразок дисидентського руху, який залежить від іноземних донорів. На тля цього зростає вплив олігархів, які скуповують та беруть під контроль старі та створюють нові ЗМІ, що у свою чергу перетворюються на місця, де владні угруповання зводять рахунки між собою, оприлюднюють компромати, вирішуючи власні політико-економічні цілі.
 
Держава постійно контролює діяльність незалежних ЗМІ, а також намагається обмежувати їх фінансування із-за кордону. Непоодинокими є випадки пожорсткішання законодавства у сфері ЗМІ та контролю за Інтернет-суспільством.
 
Ринок мобільного зв’язку розвивається досить високими темпами та є однією з найпривабливіших для іноземних інвестицій сфер. На 100 мешканців припадає 75 абонентів мобільного зв’язку. Найбільшими операторами мобільного зв’язку є оператори Bakcell, Azercell та Azerfon. Згідно із глобальним звітом щодо інформаційних технологій за 2007-2008рр., підготовленим у рамках Всесвітнього економічного форуму, АР посідає 67 місце з переліку 127 країн за показниками розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. В АР ціни на місячний безлімітний пакет на швидкості до 1Мбіт/с становить від 25 до 30 манатів.
 
Міжнародне співробітництво: Азербайджан є членом:
 
  • ООН (з 1992р.) та більше 20 спеціалізованих організацій, банків та комітетів цієї Організації
  • Ради Європи (з 2001р.)
  • ОБСЄ (з 1992р.)
  • ГУАМ (з 1997р.)
  • СНД (з 1995р.)
  • ОІК (з 1993р.)
  • ОЧЕС
  • ОЕС (Туреччина, Іран, Пакистан, Афганістан та 5 держав ЦА)
Азербайджан має статус спостерігача у ВТО.    З 1994р. АР є учасником програми НАТО “Партнерство заради миру”. Баку бере участь у міжнародних силах сприяння безпеці в Афганістані (ISAF). Важливим напрямом зовнішньої політики АР також залишаються участь у багатосторонніх переговорах з визначення правового статусу Каспійського моря. У 1996р. АР уклала з ЄС угоду про партнерство і співробітництво, що набрала чинності у 1999р. У 2004р. Азербайджан приєднався до реалізації ЄС політики східного сусідства. З 2009р. бере участь у ініціативі ЄС “Східне партнерство”. АР підтримує дипломатичні відносини з 160 країнами світу, 94 диппредставництва іноземних держав представлені в АР, з яких лише 27 в Баку, решта акредитовані у Анкарі, Москві та Тегерані. У свою чергу АР має 52 посольства за кордоном, 8 генконсульств та 4 постійні представництва при міжнародних організаціях.
 
Двосторонні відносини: АР посідає важливе місце у зовнішній політиці України, що зумовлено передусім широкими можливостями у налагодженні взаємовигідного політичного, економічного та культурного співробітництва. Дипломатичні відносини між Україною та АР були встановлені 6 лютого 1992р. Посольство України в АР функціонує з 5 травня 1996р., Посольство АР в Україні відкрито 12 березня 1997р. Політичні відносини між Україною та АР відзначаються високою динамікою. Регулярно відбувається обмін візитами вищих посадових осіб двох країн. Протягом останніх років відбулися такі візити.
 
На рівні президентів:
 
3-4.06.2004 - державний візит в Україну Президента АР І.Алієва
15-16.06.2005 - візит Президента АР до України для участі в Міжнародному економічному форумі „Міні-Давос”
22-23.05.2006 – візит Президента АР до України для участі у Київському саміті ГУАМ
7-8.09.2006 - офіційний візит Президента України В.Ющенка до АР
18-19.06.2007 - візит Президента України до АР для участі у II саміті ОДЕР-ГУАМ
21-22.05.2008 – офіційний візит Президента АР до України для участі у Київському енергосаміті
30.06. – 1.07.2008 – робочий візит Президента України до АР
13 – 14.11.2008 – робочий візит Президента України до АР для участі у Бакинському енергосаміті
9-10.04.2009 – офіційний візит Президента України В.Ющенка до АР та проведення першого засідання Ради Президентів України та АР
 
На урядовому рівні:
 
18.02.2004 – робочий візит Прем’єр-міністра АР А.Расізаде до України;
1-2.02.2006 - робочий візит Секретаря РНБО України А.Кінаха до АР;
26.12.2006 - робочий візит Прем’єр-міністра України В. Януковича до АР;
2.06.2008 – робочий візит Міністра оборони України Ю.Єханурова до АР;
13 - 14.11.2008 – робочий візит Секретаря РНБО України Р.В.Богатирьвої до АР в рамках робочого візиту Президента України для участі у Бакинському енергосаміті.
 
На міжпарламентському рівні:
 
27-28.02.2004 – офіційний візит Голови ВР України В.Литвина до Азербайджану;
23-27.09.2004 - офіційний візит Голови ММ АР М.Алескерова в Україну;
27-29.05.2005 – візит Голови ММ АР М.Алескеров до України для участі у черговому засіданні Парламентської делегації ГУАМ;
15-17.10.2008 – робочий візит Заступника Голови ВР України М.В.Томенка для участі від МПА СНД у спостереженні за президентськими виборами в АР;
23.11.2008 - візит першого віце –спікера Міллі меджлісу АР З.Аскерова до України з метою участі у Міжнародному форумі з відзначення 75-х роковин Голодомору в Україні 1932-33рр.
 
На рівні керівництва зовнішньополітичних відомств:
 
14-16.10.2004 - офіційний візит до України Міністра закордонних справ АР Е.Мамед’ярова;
18-19.05.2005 - офіційний візит Міністра закордонних справ України Б.Тарасюка до АР;
19.06.2007 - візит Міністра закордонних справ України А.Яценюка у складі делегації України для участі у II саміті ОДЕР-ГУАМ.
24.10. 2008 – робочий візит Заступника міністра закордонних справ України К.П.Єлісєєва до АР з метою участі у інавгурації Президента І.Алієва та проведення переговорів з Заступником міністра закордонних справ АР Х.Халафовим;
13-14.11.2008 – робочий візит Міністра закордонних справ України В.С.Огризка до АР в рамках робочого візиту Президента України для участі у Бакинському енергосаміті;
25-26.02.2009 - робочий візит Міністра закордонних справ АР Е. Мамед’ярова до України з метою участі в інавгурації офісу ОДЕР-ГУАМ та 9-у засіданні Ради міністрів закордонних справ держав-учасниць ГУАМ.
 
Бізнес-структури України, присутні в АР:
 
  • Представництво ВАТ «Укртранснафта»
  • Представництво ДП «Укртрансбуд»
  • Представництво Авіакомпанії «Аеросвіт»
  • Представництво Українського технологічного центру
  • Науково-виробничо-інвестиційна група "Інтерпайп"
  • Сумське НВО ім.М.В.Фрунзе
  • представництво «Артем-сіль»
  • соки «Сандора»
  • вода «Моршинська»
  • автошини «Росава»
  • автобуси «Богдан»
Перспективні інвестиційні проекти: Враховуючи взаємну зацікавленість країн, між Україною та АР плануються до реалізації перспективні проекти в енергетичній сфері, що пов‘язані із транспортуванням та переробкою каспійських енергоносіїв, зокрема:
 
  • проект Євроазійського нафтотранспортного коридору для постачання нафти з Каспійського регіону до європейських споживачів через нафтотранспортну систему Одеса-Броди-Плоцьк-Гданськ
  • реалізація домовленостей між ДНКАР та ВАТ „Укрнафта” щодо постачання в Україну каспійської нафти з подальшою її переробкою на українських НПЗ та реалізацію нафтопродуктів на європейському ринку
  • проект будівництва в Україні за участю Азербайджану нафтопереробного комплексу з переробки каспійської нафти
  • налагодження спільного випуску нафтогазового обладнання;
  • спільні проекти у аерокосмічній галузі
Військово-промисловий комплекс:
 
Розпорядженням Президента Азербайджану №1181 від 15.12.2005 створено міністерство оборонної промисловості (МОП) АР, до компетенції якого відносяться питання розробки та реалізації політики держави в галузі оборонної промисловості, створення підприємств ОПК, розробка та модернізація озброєння і військової техніки.
 
До складу ОПК Азербайджану входять:
 
  • науково-виробниче підприємство «Іглім»
  • завод «Авіа-Агрегат»
  • бакинський завод «Джихазгайірма»
  • гянджинский машинобудівний завод
  • завод «AЗОН»
  • завод «АЛОВ»
  • завод «Араз»
  • завод «Пейк»
  • завод «Радіогурашдирма»
  • завод «Телемеханіка»
  • завод «Електронно-обчислювальних машин»
  • науково-виробниче підприємство «Далга»
  • національне аерокосмічне агентство
  • НДІ міністерства оборонної промисловості
  • НВП «Автоматичні лінії»
  • НВП «Нафтагазавтомат»
  • тертерський електромеханічний завод
  • НВО „Сенаєджихаз”
  • НВО „Навігаційні системи” та інші
Керівництво МОП АР не маючи достатнього власного досвіду щодо створення власного оборонно-промислового комплексу, накопичує та узагальнює досвід інших, розвинутих в галузі ОПК держав. У 2008р. у структурі МОП було створено науково-дослідний інститут, основним завданням якого є розробка програми розвитку національного ОПК в цілому і відновлення виробництва озброєння для ЗС Азербайджану на підприємствах МОП.
 
Подальший розвиток ОПК АР керівництво країни пов'язує з розширенням промислової кооперації з іноземними державами. МОП АР наприкінці 2008 - на початку 2009р. провело низку переговорів з іноземними партнерами щодо залучення інвестицій і технологій в підприємства ОПК країни.
 
Очікується, що через два роки азербайджанська військова конкурентноздатна продукція вийде на міжнародний ринок.
 
Фінансування галузі ОПК. У 2007р. для МОП АР було виділено 56,1 млн. манат, у 2008р. ця сума складала 141 млн. манат, у 2009 році для МОП АР було виділено близько 200 млн. манат (250 млн. дол. США). В цілому, військовий бюджет АР у 2009 році становив близько 2 млрд. манат (2,5 млрд. дол. США). З урахуванням фінансової кризи та суттєвим зменшенням середньорічної ціни на нафту, оборонний бюджет АР на 2010 рік може бути скорочено.
 
Освіта:
 
Центром сучасної наукової думки Азербайджану є Національна академія наук, що була заснована у 1945 році. До складу Національної академії наук входять 28 науково-дослідницьких інститутів, 9 конструкторських бюро, сейсмологічна служба, регіональні наукові центри у містах Гянджа і Шекі та інші науково-допоміжні заклади. В науці і техніці найвищого рівня досягли хімія, нафтохімія та розробка технологій переробки нафти. Провідними закладами вищої освіти є: Академія державного управління при президентові АР, Азербайджанська державна нафтова академія, Бакинський державний університет, Азербайджанський технічний університет, Національна авіаційна академія, Бакинський слов’янський університет, Бакинський медичний університет, Азербайджанський університет мов, Азербайджанський інститут туризму, Лянкоранський державний університет.
 
Українська діаспора: Українська діаспора нараховує близько 10 000 осіб.
 
Найбільше українців проживає в містах Баку та Сумгаїт. В Сумгаїті засновано Центр української культури ім.Лесі Українки, що функціонує як громадська організація з 1992р. На базі БСУ функціонує українська недільна школа, в якій навчаються 45 учнів. На базі школи створено Український культурний центр як структура цього навчального закладу.
 
Останні важливі події в політичному, економічному та культурному житті:
 
  • 18 березня 2009р. - загальнонаціональний референдум з внесення змін та доповнень до конституції країни
  • 5 червня 2009р. - 1-й (установчий) з’їзд азербайджанської громади Нагірно-Карабаського регіону АР
  • 15 вересня 2009р. - міжнародна конференція в Баку "Газова інфраструктура Каспія-2009", присвячена 15-річчю укладення першого нафтового контракту (т.зв. “Контракт століття”) АР з іноземними компаніями
  • 3 жовтня 2009р. - 9-й саміт тюркомовних держав
  • 23 грудня 2009р. - муніципальні вибори в АР
Основні економічні та політичні проблеми в українсько-азербайджанських відносинах:
 
Наявність заборгованості у розмірі 5,269 млн. дол. США української сторони перед Державною нафтовою компанією АР за поставлене у 2000р. в Україну дизельне пальне. 
Найбільші міста – Баку, Гянджа (близько 300 000 осіб), Сумгаїт (близько 300 000 осіб), Нахічевань, Шекі. Інші населені пункти, що мають статус міст: Ширван, Лянкаран, Мінгечевір, Нафталан, Ханкенді (під окупацією), Губа, Шуша (під окупацією).
Подібна інформація про інші країни  
Австрія Азербайджан Алжир Аргентина Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Бразилія Великобританія В`єтнам Греція Грузія Естонія Єгипет ЄС Ізраїль Індія Ірак Іран Іспанія Італія Йорданія Казахстан Канада Киргизстан Китай Кіпр Куба Кувейт Латвія Литва Ліван Лівія Македонія Малайзія Марокко Мексика Молдова Нідерланди Німеччина ОАЕ ООН Південна Корея Польща Португалія Росiя Румунія Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сінгапур Словаччина Словенія США Таджикистан Туреччина Туркменістан Угорщина Узбекистан Україна Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція Японія
Інші документи по цій країні  
Довідкова інформація Економічне співробітництво Економічні новини Законодавство у сфері ЗЕД Захист внутрішнього ринку ЗЕД Інвестиції Кон’юнктура ринків Макроекономічні показники Митно-тарифне регулювання Міжурядова комісія Товари агропромислового комплексу Транспорт

 
Підписка на оновлення  

Українські експортери
ДИСКАВЕРИ БУРОВОЕ ОБОРУДОВАНИЕ (УКРАИНА), ООО
ул. Яворницкого, 41, г. Стрий, Львовская обл.
НЕПТУН, ООО
3-ий пер. Шевченка, 3, с. Б. Дальник, Беляевский район, Одесская область
КРАСОТА И ЗДОРОВЬЕ, ООО
ул. Сомовская, 12 Б, Харьков
КРИСТАЛЛ, ВИННИЦКИЙ ЗАВОД, ДП
ул. 600-летия, 21, г. Винница
Експортоспроможна продукція
KSG АGRO, ХОЛДИНГ
Туши и полутуши свиные

ТЕХНОТОН-ЛУГАНСК, ООО
Нить полипропиленовая мультифиламентная

КАЛИБР, ООО
Болты

Комерційні пропозиції
ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ "БАЄР АФЛАК"
Компанія зацікавлена в реалізації фармацевтичної прощукції в Україні

DOMESTAV, LTD.
Компанія зацікавлена в експорті ламелей для каркасу ліжка зі смереки, ялини, сосни, тополі або вільхи. ...

MIVINA S.R.O.
MIVINA s.r.o. зацікавлена в поставках з України: сантехніки, керамічної плитки, покрівельних матеріалів, ...

Крамниця-А
Тендери за кордоном
Бововняний очіс
Security Paper Mill India

Відбор компаній для проведення незалежних сертифікації та інспектування прибережних проектів
Oil and Natural Gas Corporation Ltd.

Аукціон на право користування надрами родовища кам'яного вугілля "Ташкумирське"
Держкомітет промисловості, енергетики та надрокористування Киргизької республіки