Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Державна підтримка
українського експорту
Укр | Eng | Рус
Грузія
Перелік країн
Контакти диппредставництв
Довідка про країну
Економічне співробітництво

Огляд економіки

Торговельно-економічні відносини

Торговельні обмеження

Кон’юнктура ринків
Товарообіг з Україною

Дані країни перебування

Дані Держкомстату

Торгівля послугами

Правові питання

Угоди з Україною

Законодавство країни перебування

Міжурядова комісія

Про МК та її склад

Пошук партнера

Комерційні пропозиції від фірм в країні перебування

Торги/тендери в країні перебування

Міжнародні бізнес-події

Інвестиційне співробітництво

Аналіз інвестиційного співробітництва

Галузеві об’єднання
Корисні посилання
Відгуки про Портал
Полтавська обласна державна адміністрація
«Структура сайту влаштовує, інформація доступна для зацікавлених користувачів, функціональні можливості сайту відповідають потребам»

Украинские нефтепродукты
Соціально-економічна ситуація в Грузії (лютий 2010 р.)  
Параметри: Митно-тарифне регулювання, Законодавство у сфері ЗЕД, ЗЕД, Економічне співробітництво, Економічні новини

Соціально-економічна ситуація в Грузії (станом на лютий 2010 р.)

 
Загальносвітові тенденції виробничого спаду і гальмування економічних процесів та зменшення іноземних інвестиційних надходжень призвели до часткового погіршення соціально-економічної ситуації в Грузії протягом 2010 року. В той же час, не зважаючи на кризові явища, протягом звітного періоду Урядом країни перебування продовжувалася реалізація низки загальнодержавних програм у будівельній, транспортній, енергетичній та торговельній сферах, за рахунок яких наприкінці минулого року спостерігалося поступове зменшення впливу на грузинську економіку світової фінансової кризи та запровадження ряду соціальних програм і проектів.
 
За висновками міжнародних експертних організацій, Уряду Грузії ще не вдалося стратегічно вирішити питання відновлення роботи більшості промислових підприємств, а дії виконавчої влади у сфері проведення реформ засобами адміністрування привели до підвищення рівня безробіття, яке продовжує залишатися головною проблемою соціально-економічної сфери країни.
 
Дія у Грузії форс-мажорного періоду, що мав місце у період з серпня по вересень 2008 року у зв’язку з військовим конфліктом з РФ та подальший вплив на грузинську економіку світової фінансової кризи, у підсумку призвели до суттєвого зменшення запланованих показників зовнішньої торгівлі, призупинення окремих масштабних інвестиційних проектів, а також одночасного суттєвого зниження темпів розвитку окремих галузей грузинської економіки, таких як, будівництво, транспорт, туризм, виробництво, банківська сфера та ін.  
 
Проте, навіть з урахуванням усіх негативних зовнішніх чинників, що вплинули на соціально-економічний розвиток Грузії, грузинська економіка та її фінансово-банківський сектор спромоглися зберегти свою власну стійкість.
 
Завдяки своєчасному вжиттю заходів з подолання негативних наслідків військового конфлікту, у т.ч. за допомогою рішення країн-донорів з надання Грузії протягом 2008-2010рр. міжнародних кредитних ресурсів та грантової допомоги у 4,5 млрд. дол. США, грузинська економіка виявилася здатною витримати тиск, викликаний світовою фінансовою кризою. В той же час, вплив світової фінансово-економічної кризи, внутрішньополітичне протистояння та загальна нестабільність ситуації в регіоні призвели до кількаразового перегляду Урядом Грузії протягом минулого року запланованих економічних показників. Замість запланованого зростання ВВП на 1,5-1%, у 2009 році в грузинській економіці відбулося падіння рівня ВВП до рівня більше 4%.
 
За заявами ж експертів ЄБРР, не зважаючи на фіскальні і стимулюючі механізми уряду, які ставили за мету збалансування прямих іноземних інвестицій на фоні різкого падіння банківського кредитування, за підсумками 2009 року економічний спад в Грузії становитиме близько 5,5%. В той же час, за прогнозами експертів Європейського банку реконструкції і розвитку, в 2010 році ВВП Грузії ймовірно може зрости на 2%, а у 2011р. – до 4%. При цьому виправлення ситуації залежатиме від притоку в країну приватного іноземного капіталу і відновлення кредитної діяльності банків, яка на поточний момент обмежується через велику кількість проблемних кредитів.
 
За експертними оцінками збереженню стабільності національної економіки Грузії сприяли наступні об’єктивні чинники:
 
1) наявність геополітичної зацікавленості у збереженні Грузії як держави з боку США, сусідніх країн (в т.ч. України), а також країн Європи (з метою збереження альтернативних шляхів енергозабезпечення);
2) підтримка світовою спільнотою територіальної цілісності Грузії, а також надання Грузії гуманітарної і фінансової допомоги з боку міжнародних фінансових та донорських організацій, окремих держав (в т.ч. України у розмірі 40 млн. дол. США) у загальному обсязі більше 4,5 млрд. дол. США.
3) слабкість розвитку в Грузії власних виробничих потужностей;
4) значний обсяг у економічній складові держави натурального господарства, яке складає близько 50% економіки Грузії;
5) відсутність у Національного банку Грузії серйозних важелів впливу на національну монетарну політику;
6) негативне сальдо зовнішньої торгівлі (оцінюється як: 1 /експорт/: 5 /імпорт/);
7) забезпечення захисту урядом інвесторів та суб’єктів підприємницької діяльності від форс-мажорних обставин;
8) стабільний обсяг національної валюти, що знаходиться у готівковому та безготівковому обігу країни;
9) відсутність розвиненого фондового ринку;
10) низький рівень заробітної плати у собівартості продукції;
 
З призначенням на початку лютого 2009р. нового уряду на чолі з Прем’єр-міністром Н. Гілаурі, в Грузії подовжено реалізацію поновленої урядової програми "Грузія без бідності", головною метою якої є створення в країні додаткових робочих місць.
 
Значну увагу програмного документу відведено питанням інвестиційної привабливості країни. Так, з метою подальшого поліпшення інвестиційного середовища, уряд Грузії має намір активно працювати над оформленням міждержавних угод про уникнення подвійного оподаткування, гармонізацією економічного сектору держави із законодавчою базою ЄС і створенням умов з інтеграції до зони вільної торгівлі ЄС.
 
В згаданому контексті слід відмітити, що залучення до країни прямих іноземних інвестицій на поточний момент є основним компонентом діючої економічної політики уряду Грузії. З метою створення сприятливих умов для іноземного капіталу, вищим державним керівництвом країни впроваджуються нові кроки із лібералізації економіки та покращення внутрішньодержавного інвестиційного середовища. У другій половині 2009 року президентом Грузії М. Саакашвілі ініційовано прийняття «Акту економічної свободи», що передбачає відповідні законодавчі зміни для створення сприятливих умов іноземному та вітчизняному капіталам. За словами глави держави, нова економічна політика передбачає зменшення податкового навантаження, розширення вільної торгівлі, зменшення ролі держави в економіці, рівноправ’я та доступність освіти, тощо.
 
З метою створення сприятливих умов для нарощування в країні бізнесової активності, наприкінці минулого року глава держави представив Уряду Грузії нові ініціативи щодо впровадження механізму швидкого повернення приватному сектору ПДВ, а також спрощення вирішення існуючих суперечок між бізнесом і фіскальними органами та ін. Під особливий контроль Уряду були взяті наявні в Грузії державні підприємства, що не приносять прибутків до бюджету, по відношенню до яких найближчим часом будуть вжиті відповідні заходи, в т.ч. з приватизації.
 
Таким чином, шляхом впровадження нових законодавчих ініціатив влада Грузії намагається зробити економічні реформи в країні необоротними і гарантованими, щоб створити більш сприятливий у порівнянні з іншими державами клімат для залучення до країни закордонних інвестицій, а також забезпечити подальше нарощування власного експортного потенціалу.
 
Для закріплення в державі сприятливого інвестиційного середовища, у 2009 році Агентством з питань управління інвестиційними ризиками Грузії (Investments Risk Management Agency, IRMA) оформлено меморандум з Агентством багатосторонніх інвестиційних гарантій (Multilateral Investment Guarantee Agency, MIGA, входить до групи Світового банку), в якому йдеться про подальше заохочення до Грузії інвестицій. Підписаний документ впроваджено для забезпечення додаткових гарантій того, що інвестуванню в Грузію нічого не загрожує. Згідно з меморандумом, агентства розроблять спільну програму підтримки для діючих в країні іноземних інвесторів і проектів відповідної категорії, котра міститиме гарантії від можливого політичного насилля та непередбачуваних обставин (терористичні акти, внутрішні безпорядки, експропріація, валютні ризики тощо). У свою чергу, IRMA передасть міжнароднім інвесторам відповідної категорії інформацію про продукти і послуги MIGA і сприятиме їм з метою оцінки політичних ризиків. Відповідно до угоди, прибулі в Грузію інвестори матимуть спрощені контакти з MIGA, що означає, що в Грузії їх інвестиціям ніщо не загрожує. Таким чином іноземний інвестор буде впевнений, що отримає гарантії захисту своїх інвестицій.
 
На поточний момент над питанням залучення до країни чергових іноземних інвестицій працюють фактично всі пов’язані з цими питаннями відомства та установи Грузії, для чого також використовуються й закордонні поїздки вищих посадових осіб держави, як, наприклад офіційні візити президента М. Саакашвілі та міністрів економічного блоку до США, країн Європи, Близького Сходу та ін.
 
У січні 2010 року президент М. Саакашвілі дав Уряду доручення щодо початку широкомасштабної PR-кампанії, метою якої є підняття іміджу Грузії на міжнародній арені та залучення в економіку країни іноземних інвестицій. Так, глава держави заявив, що вже з лютого 2010 року рекламу Грузії повинні запустити американський телеканал CNN та британська телерадіокомпанія BBC. 
 
Про необхідність створення в країні сприятливого інвестиційного середовища йшлося також під час спільної прес-конференції Міністерства фінансів Грузії, Міжнародної фінансової корпорації і Світового банку (СБ) у вересні 2009 року. Так, за словами регіонального директора СБ по Південному Кавказу А.Алама, в Грузії необхідно створити таке бізнес середовище, яке б сприяло залученню інвестицій, що, у свою чергу, забезпечить появу в країні більшої кількості робочих місць і поліпшить соціальне становище населення. Крім того, особлива увага в ході заходу була приділена звіту «Організація бізнесу 2010 – реформи, незважаючи на труднощі», в рейтингу якого Грузія по простоті ведення бізнесу зайняла 11-е місце.
 
Не зважаючи на те, що протягом 2009 року Україна продовжувала залишатися одним із головних торговельних партнерів Грузії, забезпечуючи 9,5% експортних постачань до країни та утримуючи у її товарообігу 9,1%, кількість взаємних інвестицій у двосторонніх відносинах залишалася надзвичайно малою. У першу чергу, це пов’язано з тим, що на цей час Грузія майже на 95% продовжує залишатися країною реципієнтом, а не донором по відношенню до інвестиційної діяльності і об’єктивним фактором, який на сьогодні продовжує стримувати активний розвиток економічних і інвестиційних відносин регіонів Грузії з Україною є нерозвинений власний експортний потенціал країни перебування та обмежена кількість діючих на її території конкурентноздатних підприємств.
 
За інформацією департаменту статистики, станом на кінець ІІІ кварталу 2009 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Грузію склав 223,6 млн. дол. США. Указаний показник перевищує дані за перший квартал на 72,2%, другий - на 47,3%, і на 66% показник за аналогічний період 2008 року. Разом з тим, обсяг прямих іноземних інвестицій у січні-вересні 2009р. склав 505,2 млн. дол. США, що є значно менше суми, залученої країною протягом аналогічного періоду 2008 року. При цьому основними інвесторами до Грузії у 2009 році були ОАЕ, міжнародні організації, Нідерланди, Туреччина та ін. 
 
За наявними даними української статистики, станом на 01.10.2009р. сума спрямованих до Грузії українських інвестицій становила 32,7 млн. дол. США, основну частину яких вкладено у фінансово-банківський сектор економіки країни. У свою чергу, в Грузії облік спрямованих за кордон інвестицій не ведеться, оскільки вони здійснюються суб’єктами підприємницької діяльності самостійно. В той же час, станом на січень 2010 року найбільшим інвестором Грузії в Україні залишається «Банк Грузії», що продовжує розвиток в країні власної банківської мережі «БГ Банку» та діючої брокерської компанії для роботи у галузі експорту до Грузії українських зернових.    
 
З метою додаткового стимулювання економіки, в середині 2009 року Урядом Грузії впроваджено новий фінансовий пакет нарощування економічної активності у будівельному та банківському секторах. Документ передбачає можливість отримання будівельними компаніями позик від комерційних банків на завершення незакінчених об’єктів, випуск урядом казначейських зобов'язань, отримання банківською системою Грузії від міжнародних фінансових інститутів нових грошових ресурсів, спрощення жорсткого банківського регулювання, використання Національним банком у якості механізму валютного регулювання валютних свопів та ін.
 
На думку грузинських урядовців, до покращення економічного клімату в країні також повинні призвести реалізовані протягом 2009 року реформи у сфері митного законодавства. Йдеться про спрощення митних процедур та впровадження Міністерством фінансів Грузії системи електронного декларування. За інформацією згаданого відомства, у результаті реформ спростилися процедури паспортного контролю під час перетину кордону, а контроль на основних автомобільних митних пунктах здійснюється лише митним органом. Також було скасоване обов’язкове пред'явлення фітосанітарного і ветеринарного дозволів.
 
Що ж стосується впровадження системи електронного декларування, то, за наявною інформацією, нова форма сервісу ставить за мету спрощення обслуговування платників податків. Так, особи, які представляють декларації на ПДВ в електронному вигляді, звільнені від зобов'язання пред'явлення до податкового органу рахунку-фактури.
 
Суттєві зміни відбулися й у банківсько-фінансовій системі країни. Так, в 2009 році парламент Грузії прийняв нову редакцію закону «Про Національний банк Грузії», в якому чітко розписані незалежність банку і його функції. Також відбулося злиття з Нацбанком Агентства фінансового нагляду. Валютну біржу змінив механізм валютних аукціонів; були впроваджені валютні своп операції; почав працювати ринок казначейських зобов'язань; заснуванням терміналу Блумберга виправилася інфраструктура вторинного ринку; була внесена державна гарантія з метою сприяння будівельному сектору і почався трьохлітній проект у сфері управління міжнародними резервами з казною Світового банку. Окрема реформа була здійснена і за напрямком податкової системи.
 
З врахуванням впровадження нових систем і розробки стратегії монетарної політики Нацбанку, в 2010 році за напрямком вдосконалення банківсько-фінансової системи планується оновити фінансові інструменти, впровадити системи управління резервами і розрахунку цінних паперів, оновити законодавчу базу, пов'язану з ринком цінних паперів. Також планується початок емісії середньострокових купонних цінних паперів.
 
В контексті реалізації економічної політики країни та державної стратегії Грузії по відношенню до окупованих територій, що була затверджена урядом 27 січня ц. р., влада Грузії має намір відновити торговельно-економічні зав’язки з Абхазією і Цхінвальським регіоном. Це стосується, зокрема, співпраці у галузі сільського господарства, торгівлі, бізнес-проектів, реабілітації доріг, водної, телекомунікаційної та іншої інфраструктури. Одним із головних пріоритетів в документі зазначено відновлення регулярного автотранспортного сполучення для скріплення розділених територій. В стратегії йдеться й про реабілітацію і будівництво шкіл, лікарень, спортивних споруд і об’єктів культурного призначення, а також житлових будинків й інших об'єктів як для мешкаючого на даний час на цих територіях населення, так і для тих, хто повернеться.
 
В документі зазначено, що власті Грузії готові, шляхом створення необхідних правових і логістичних умов, сприяти населенню, яке розділено т. з. «кордонами» у встановленні торгових і економічних зв'язків. Влада Грузії виступає з ініціативою надання сприяння фермерам і компаніям для відновлення на окупованих територіях сільськогосподарського і аграрного виробництва. В документі наголошується, що грузинська сторона готова створити і знайти всі необхідні юридичні важелі для вивозу продукції, як на регіональний, так і на міжнародний ринок. Вказані механізми, повинні привести умови виробництва продукції у відповідність з міжнародними нормами, а також упорядкувати сертифікацію системи контролю за якістю, і питання, пов'язані з митами і митницею.
 
Окрім цього, уряд Грузії пропонує створити спеціальні економічні зони, ареал яких охоплюватиме обидві сторони, які знаходяться за межами т. з. «розділової ліні». Центральні власті також пропонують жителям окупованих регіонів реалізацію спільних проектів та створення всіх необхідних умов для їх реалізації. В стратегії зазначено, що в першу чергу уряд Грузії має намір сприяти здійсненню сільськогосподарських проектів, а також проектів, пов'язаних з переробкою і упаковкою продукції.
 
Що стосується наявних міжнародних рейтингів Грузії, то, за результатами дослідження країн світу за індексами економічних свобод та якістю життя, проведеного аналітичним центром Heritage Foundation і «Wall Street Journal», на початок 2010 року в рейтингу індексу економічних свобод (Index Economic Freedom) серед 183 країн світу Грузія зайняла 26 місце (в 2009 році обіймала 32 місце). Згідно рейтингу, Грузія потрапила в число економічно вільних країн, і з країн колишнього СРСР поступається лише Естонії, яка займає 16 місце. Автори рейтингу відзначають, що Грузія має добрі показники у сфері бізнесу, торгівлі, і фіскальної свободи. Окрім цього, в країні відчувається зниження бюрократії, зменшення податків і приток іноземних інвестицій. В той же час автори рейтингу звертають увагу на те, що Грузія має низькі показники в секторі приватної власності з точки захисту від корупції. Наголошується, що грузинські і іноземні інвестори з недовірою ставляться до здатності судової системи країни захищати приватну власність.
 
Також Грузія продовжує утримувати ведучі позиції серед країн СНД і по індексу якості життя. Згідно списку, Грузія набрала середній бал 56, поступившись серед країн Співдружності лише Молдові і Україні. При визначенні індексу «International Living» враховуються такі критерії як вартість проживання, економіка, інфраструктура, стан навколишнього середовища, охорона здоров'я, культура і дозвілля, свобода, ризик і безпека, кліматичні умови. Максимальними по кожному критерію є 100 балів.
 
У вересні 2009 року міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило довгостроковий і короткостроковий кредитні рейтинги Грузії на рівні «В/В». Прогноз по рейтингах – «стабільний». Оцінка ризику переказу і конвертації валюти для грузинських несуверенних позичальників підтверджена на рівні «ВВ-».
 
В той же час, за словами кредитного аналітика Standard & Poor's Т.Куллінана, короткі, але інтенсивні військові дії з Росією у серпні 2008 року та світова фінансова криза дестабілізували грузинську економіку, призвівши до значного зростання дефіциту бюджету і різкого зниження припливу капіталу. Серйозні ризики також пов'язані зі значним дисбалансом в економіці країни, який здебільшого буде скорочений у 2009-2011 роках за рахунок істотної іноземної допомоги у розмірі 5,7 млрд. доларів, або 52% від ВВП 2009 року. Із загального обсягу цієї допомоги, 54% буде надано міжнародними організаціями рейтингової категорії «ААА». Очікується, також, значний внесок від МВФ (20%). У свою чергу, 18% капіталу або 1 млрд. доларів від обсягу, що залишився, буде надано Сполученими Штатами Америки (ААА/Стабільний/А-1+).
Подібна інформація про інші країни  
Австрія Азербайджан Алжир Аргентина Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Бразилія Великобританія В`єтнам Гвінея Греція Грузія Естонія Єгипет ЄС Ізраїль Індія Індонезія Ірак Іран Ісландія Іспанія Італія Йорданія Казахстан Канада Киргизстан Китай Кіпр Куба Кувейт Латвія Литва Ліван Лівія Македонія Малайзія Мальта Марокко Мексика Молдова Нідерланди Німеччина ОАЕ Пакистан ПАР Південна Корея Польща Португалія Росiя Румунія Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сінгапур Словаччина Словенія США Таджикистан Туніс Туреччина Туркменістан Угорщина Узбекистан Україна Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція Японія
Інші документи по цій країні  
Валюта Довідкова інформація Економічне співробітництво Економічні новини Енергоносії Законодавство у сфері ЗЕД Захист внутрішнього ринку ЗЕД Інвестиції Кон’юнктура ринків Макроекономічні показники Митно-тарифне регулювання Міжурядова комісія Товари агропромислового комплексу Транспорт Транспортно-експедиційні послуги

 
Підписка на оновлення  

Українські експортери
ДИСКАВЕРИ БУРОВОЕ ОБОРУДОВАНИЕ (УКРАИНА), ООО
ул. Яворницкого, 41, г. Стрий, Львовская обл.
НЕПТУН, ООО
3-ий пер. Шевченка, 3, с. Б. Дальник, Беляевский район, Одесская область
КРАСОТА И ЗДОРОВЬЕ, ООО
ул. Сомовская, 12 Б, Харьков
КРИСТАЛЛ, ВИННИЦКИЙ ЗАВОД, ДП
ул. 600-летия, 21, г. Винница
Експортоспроможна продукція
KSG АGRO, ХОЛДИНГ
Туши и полутуши свиные

ТЕХНОТОН-ЛУГАНСК, ООО
Нить полипропиленовая мультифиламентная

КАЛИБР, ООО
Болты

Комерційні пропозиції
ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ "БАЄР АФЛАК"
Компанія зацікавлена в реалізації фармацевтичної прощукції в Україні

DOMESTAV, LTD.
Компанія зацікавлена в експорті ламелей для каркасу ліжка зі смереки, ялини, сосни, тополі або вільхи. ...

MIVINA S.R.O.
MIVINA s.r.o. зацікавлена в поставках з України: сантехніки, керамічної плитки, покрівельних матеріалів, ...

Крамниця-А
Тендери за кордоном
Бововняний очіс
Security Paper Mill India

Відбор компаній для проведення незалежних сертифікації та інспектування прибережних проектів
Oil and Natural Gas Corporation Ltd.

Аукціон на право користування надрами родовища кам'яного вугілля "Ташкумирське"
Держкомітет промисловості, енергетики та надрокористування Киргизької республіки