Русскоязычный заголовок: Относительно экономической ситуации в Египте (ІІ квартал 2010 г.)
Щодо економічної ситуації в Єгипті (ІІ квартал 2010 р.)
(за матеріалами єгипетських ЗМІ)
У 2009/2010 ф.р. витрати бюджету збільшаться на 28,9% проти 9% зростання доходів або 280 млрд. єг.ф., що призведе до збільшення дефіциту до 7,9% або на 109 млрд.
У 2009/2010 ф.р. субсидії становитимуть 95 млрд. єг. ф., з яких третина припадає на пальне, 4 млрд. на продовольчі картки та 10 млрд. на хліб. У 2010/2011 ф.р. субсидії збільшаться на 25 млрд.
У 2009/2010 ф.р. ліквідність у банківському секторі виросла на 35 млрд. єг. ф. і склала 866,2 млрд. проти 831,2 млрд. у минулому році, що сприяло збільшенню монетарної підтримки на 14 млрд. або на 7,6%, в результаті зростанню обігу грошової маси на 8,5 млрд. (7.2%) та збільшення депозитів на 33,4 млрд. (6,9%) у місцевій валюті.
Депозити в іноземній валюті виросли на 12,4 млрд. єг. ф. (7,4%), а довгострокові депозити у місцевій валюті склали 584,8 млрд. єг. ф., або 79,1% загальних неурядових депозитів наприкінці грудня 2009 р.
За даними Центрального банку Єгипту іноземні активи у єгипетських банках виросли на 1,7 млрд. єг. ф. або на 7% протягом липня-грудня 2009 р.
З іншого боку, чисті активи у місцевій валюті збільшились на 33,3 млрд. (5,8%) в результаті зростання внутрішнього кредиту на 51,4 млрд. (7,4%) та збільшення негативного сальдо статей бюджету на 18,1 млрд. (15,1%). Станом на кінець червня 2009 р. (кінець фінансового року) внутрішній кредит склав 746,8 млрд. єг. ф. Банківські кредити досягли обсягів понад 2,6 млрд. На кінець грудня 2009 р. підприємства державного сектору отримали 64,4% неурядових кредитів.
Згідно прогнозу Міністерства фінансів Єгипту у кінці бюджету 2010/2011 ф.р. (червень 2011 р.) середній показник державного боргу становитиме 76% ВВП та 82% ВВП.
На обслуговування державного боргу плануються витрати у розмірі 90 млрд. єг.ф. (16,6 млрд. дол. США). У плані економічного розвитку на новий фінансовий рік передбачено 256 млрд. єг. ф. на внутрішні капіталовкладення порівняно з 215 млрд. у поточному році, з яких 36,5 млрд. становитимуть урядові інвестиції, 163 млрд. – приватного і кооперативного секторів, 16,3 млрд. – економічних інституцій і 40,3 млрд. компаній державно-приватного (публічного) сектору. ВВП має досягти 1,4 трлн. єг. ф.
Відповідно до плану розвитку на 2010/2011 ф.р. ВВП Єгипту має збільшитись до 1 трлн. 500 млрд. єг.ф. (270 млрд. дол. США) з відносним приростом 5,8%, прямі іноземні інвестиції складуть 7,5 млрд. дол. США, а у проекти приватного сектору буде вкладено 3 млрд. єг. ф. (55 млн. дол. США).
Передбачений також випуск нових облігацій під процентну ставку 11% в Єгипті і 5,5% - на зовнішніх ринках.
У 2010/2011 ф.р. на підвищення заробітної плати буде виділено 51 млрд. єг. ф. та створено 700 тис. нових робочих місць. Доход на душу населення збільшиться від 15,4 тис. до 17,4 тис. єг.ф. (3,165 дол. США), що дозволить зменшити рівень бідності з 23% до 21%.
За даними Центру інформації і підтримки рішення Кабінету Міністрів, 82% малозабезпеченого населення Єгипту не задоволені своїм матеріальним становищем. Так, середньорічний дохід 20% єгиптян становить близько 2 тис. дол. США, а 20% - близько 4,5 тис. дол. США.
Приблизно 48,5 % єгипетських сімей витрачають доходи на свої місячні потреби, з яких 43,6% призначаються харчові продукти і напої. За показником витрат у єгипетських фунтах на душу населення в рік:
- близько 40% єгиптян витрачають менше 1 тис. єг.ф. (185 дол. США)
- 30% - менше 2 тис. єг.ф. (370 дол. США)
- 17,5% - менше 3 тис. єг.ф. (555 дол. США)
- 7% - 5 тис. єг.ф. (925 дол. США)
Приблизно 47,5% малозабезпеченого населення працює в аграрному секторі. В урядових та державних установах працює від 23,3% до 43,3% громадян середнього, вище середнього та вищого класів, а 10% - нижчого класу.
Бідність негативно впливає на політичну активність населення. Політикою цікавиться 26% бідних, серед яких тільки 13% читає газети, тоді як політичним життям цікавляться тільки 56% багатих.
Разом з тим, 98,4% бідних та 100% багатих пишаються своєю національністю.
За даними ЮНІСЕФ населення Єгипту у віці 15-29 років становлять 83% безробітних країни. Одна третина цієї категорії бажає іммігрувати з Єгипту у пошуках кращих умов життя.
Внаслідок погіршення економічного становища в Єгипті, протягом останніх трьох років кількість єгипетських учнів, які залишили навчання у початкових школах, збільшилась на 8% або від 2,9% (хлопчиків) і 2,7% (дівчат) у 2005 р. до 4,3% і 3,3% відповідно у 2008 р.
В результаті погіршення економічного становища в Єгипті та зростання цін на харчові продукти, погіршилось харчування дітей на 25%, або кожної п’ятої дитини. Віл недоїдання, особливо у сільській місцевості, 25% дітей віком менше 5 років хворі на наносомію, тобто недорозвинені.
За даними Центру мобілізації і статистики Єгипту, у березні ц.р. інфляція виросла на 0,7% і склала 12,2%. Ціни на продовольчі товари і напої у березні виросли на 1,2%, на водопостачання, електроенергію, пальне – в середньому на 1,3%, меблі – на 4%, одяг – на 1,8%, освіту – на 9,4%. Крім цього, ціни на червоне м'ясо і м'ясо домашньої птиці виросли на 3,1%, фрукти – на 1,5%, овочі – на 1,2%, молочні продукти – на 0,9%, рибу та морепродукти – на 0,6%.
Річні темпи інфляції на продовольчі товари і напої збільшились на 19,6% порівняно з березнем минулого року, тоді як рівень інфляції у сільській місцевості склав 17,9%, у містах – 21,2%.
Що стосується річного показника інфляції на деякі споживчі товари, ціни на:
- червоне м'ясо і м'ясо домашньої птиці виросли на 16,6% порівняно з березнем 2009 р. рибу і морепродукти – на 1%
- масло, сир, яйця – на 56,8%
- фрукти – на 29,4%
- овочі – на 59,9%
Разом з тим, річний індекс споживчих цін у березні виріс до 7,04% проти 6,9% у лютому ц.р. і залишається у межах допустимої норми.
На думку експертів, протягом наступних місяців темпи інфляції будуть зростати, що стане причиною соціальної напруженості у єгипетському суспільстві і викличе протести населення, яке закликатиме до підвищення заробітної плати і покращання прожиткового рівня.
На початку травня ц.р. Центральний банк Єгипту (ЦБЄ) уп’яте з початку 2010 року утримує незмінними одноденний депозит і процентну ставку на рівні 8,25% і 9,75% відповідно. Згідно Комітету монетарної політики ЦБЄ, інфляційний тиск знаходиться під контролем, а поточна процентна ставка відповідає тенденціям відновлення економіки і заходам з утримання інфляції у середньострокових допустимих межах.
За оцінкою аналітиків, Єгипет не збільшуватиме процентну ставку протягом 2010 р., а ЦБЄ продовжуватиме моніторинг економічних показників і регулюватиме основні ставки для забезпечення стабільних цін на внутрішньому ринку.
Після трьохрічної перерви Єгипет повернувся до міжнародного фінансового ринку шляхом випуску двох траншів доларових облігацій номінальною вартістю 1,5 млрд. дол. США кожний. Перший 10-тирічний транш вартістю 1 млрд. дол. США з процентною ставкою 5,75 %, другий – 0,5 млрд. дол. США з процентною ставкою 6,875% на 30 років.
Згідно Міністерства фінансів АРЄ, на адресу Єгипту надійшло багато заявок на перший транш, які перевищують його десятикратну вартість і оцінюються у 10 млрд. дол. США відстрочкою виплат до 2040 р. На 30-тирічний транш також поступили замовлення і складають 1,7 млрд. дол. США.
За оцінкою експертів, незважаючи на низьку процентну ставку і довгострокові облігації, такий попит свідчить про довіру до єгипетської економіки міжнародного фінансового ринку, особливо після коливань, викликаних проблемами в економіці Греції, і сприятиме покращанню ситуації з дефіцитом бюджету Єгипту, який зараз становить 100 млрд. єг.ф. (близько 18 млрд. дол. США) і у наступному році досягне 106 млрд. єг. ф. (20 млрд. дол. США).
З іншого боку, міжнародне рейтингове агентство “Fitch” присвоїло єгипетським облігаціям рейтинг “ВВ+”, а Голова регіонального відділення агентства в країнах БСС і Африки заявив, що “економіка Єгипту показала стійкість і гнучкість перед світовою фінансовою кризою і зараз відновлює свої макроекономічні показники”.
За оцінкою провідних єгипетських фінансових експертів, іноземні банки в Єгипті відіграють важливу роль у розвитку банківської сфери шляхом створення на банківському ринку конкуренції, заохочення державних банків до впровадження нових продуктів, підготовки професійних кадрів, а також фінансування роздрібного банківського сектору.
Іноземні банки отримали доступ на єгипетський ринок з початком у 1974 р. політики “відкритих дверей”, на якому у той період налічувалось чотири державних банки, а саме, “Національний банк Єгипту”, “Banque Misr”, “Banque du Caire” і “Bank of Alexandria”, а також 24 приватно-кооперативних банки, 11 приватно-інвестиційних, 20 іноземних і 4 спеціалізованих банки.
Проте, стрімке зростання кількості іноземних банків на єгипетському ринку, які почали створювати конкуренцію єгипетським банкам, почалося в результаті проведення у 2004 р. банківської реформи, під час якої Центральний банк Єгипту змусив операційні банки збільшити їх капітал до 500 млн. єг.ф. або 50 млн. дол. США для відділень іноземних банків. Так, банк:
- “Credit Agricole” придбав “Egyptian American Bank”
- “Greek Piraeus Bank” придбав “Egyptian Commercial Bank”
- “United National Bank” – “Delta International Bank”
- “Lebanese Blom Bank” – “Egyptian Romanian Bank”
- “Audi Bank” (також ліванський) придбав “Cairo-Far East Bank”
- у 2008 р. банк “San Paolo” придбав “Bank of Alexandria”
Однак, фахівці вважають, що поширення іноземних банків в Єгипті не означає занепад державних банків, оскільки Центральний банк Єгипту володіє інформацією і має повний контроль над іноземними банками. Іноземний банк з єгипетською юрисдикцією є акціонерною компанією і не вважається іноземною установою, яка не створює активів у національній економіці. Іноземні банки мають певний контроль на єгипетському ринку, але підлягають нагляду з боку Центрального банку Єгипту.
Іноземні банки спрямовують70% своїх кредитів на фінансування спільних та генеральних проектів, тоді як на роздрібні банківські послуги виділяється не більше 25-30%. Іноземні банки відіграють важливу роль у розвитку єгипетської економіки і торгівлі Єгипту з іншими країнами.
Незважаючи на те, що ЦБЄ дозволяє будь-якому іноземному банку входити на єгипетський ринок, ліцензії на відкриття нових банків протягом найближчих 5-10 років видаватися не будуть, оскільки, на думку керівництва ЦБЄ 39 діючих банків достатньо для єгипетського ринку. Також не передбачається видача нових ліцензії для надання послуг з метою забезпечення ісламської ділової активності, які здійснюються у межах вже створених. За останні роки більшість банків змогли збільшити свої капітали до рівня 1 млрд. єг.ф. (180 млн. дол. США).
Так, станом на початок 2010 р. загальні активи єгипетського ісламського банківського ринку, крім активів ЦБЄ, становлять 60 млрд. єг.ф. (11 млрд. дол.. США) або 5,1% банківського сектору – 1,156 трлн. єг.ф. (215 млрд. дол.. США). У Єгипті діє три головних банки, які працюють згідно з ісламським каноном (“шаріа”), а саме - найбільший банк “Faisal Islamic Bank of Egypt” (FIBE) з активами у розмірі 25 млрд. єг.ф. і 25 відділеннями, банк “National Bank for Development” (NBD), “Abu Dhabi Islamic Bank” (ADIB), який має 69 відділень, і банк “Egyptian Saudi Finance Bank” (ESFB) з активами у розмірі 10 млрд. єг.ф. кожний і 20 відділеннями.
Згадані ісламські банки разом з банком “United Bank of Egypt” становлять міцну ісламську банківську систему, яка налічує 18 відділень із загальної кількості 37 відділень. Ринок представлений 8 банками з ісламськими відділеннями, які очолює банк “Banque Misr” (32 відділення), далі йдуть банк “Union National Bank” –UNB (13 відділень), банк “Principal Bank for Development by and Agricultural Credit” – PBDAC (10 відділень), банки “National Bank of Egypt”, “Al-Watany Bank of Egypt”, “National Bank of Kuwait” (NBK) та банк “Bank Audi” – мають по 8 відділень, банки “Egyptian Gulf Bank” (EGB) та “Suez Canal Bank” (SCB) – по одному відділенню.
Всього в Єгипті налічується 200 ісламських відділень, якими надаються банківські послуги. За останні роки через інвестиційні фонди та ісламські програми до них приєдналися три інші банки – банк “San Paolo” (м.Александрія), банк “HSBC” та банк “Islamic Sharia and the Commercial International Bank” (CIB).
За даними Міністерства інвестицій АРЄ, в Єгипті більше не буде проводитись приватизація підприємств державного сектору, окрім збиткових. Не виключається можливість часткового продажу цих підприємств єгиптянам шляхом акціонування з передачею контрольного пакету акцій акціонерних товариствах у державну власність.
Слід зауважити, що підприємствами державного сектору в Єгипті вважаються ті підприємства, які в англомовній і арабськомовній літературі визначаються як суспільні (публічні) “public companies” за формою власності на засоби виробництва. Безпосередньо державні підприємства, від діяльності яких залежить національна безпека і які є державною власністю, не підлягають приватизації. Підприємства так званого публічного сектору не отримують державних субсидій, а у бюджеті країни представлені як джерела доходу від збору податкових стягнень, що є своєрідною підготовкою до їх приватизації, яка почалася в Єгипті у 1991 р. відповідно до закону № 203/1989, згідно з яким з під контролю міністерств було виведено 400 підприємств і створено 27 холдингів з правом діяти на правах приватних фірм.
З метою фінансування проектів будуть створені два фонди з капіталом 1 млрд. єг.ф. для кожного, прибуткові компанії будуть модернізовані, а збитковим буде надаватись фінансова підтримка. Тимчасові працівники у публічних компаніях будуть переведені у штат постійних через один рік роботи замість трьох років.
Місцеві адміністрації кожного губернаторства матимуть право змінити призначення земельної ділянки з одного виду діяльності на іншу, за умови, що інвестор не матиме права змінити діяльність компанії з промислової на іпотечну без попереднього дозволу компетентних органів.
За даними Міністерства інвестицій АРЄ, 74% інвестицій в Єгипті вкладаються єгиптянами, а 26% - арабськими та іноземними інвесторами, з яких 90% належить малим і середнім компаніям.
Так, в рамках Програми регіонального розвитку у східних областях Дельти Нілу (Кафр-аль-Шейх, Шаркія, Даммєтта, Дакхалія) з листопада 2009 р. по березень 2010 р. було засновано 186 компаній, а всього у цьому регіоні з липня 2004 р. по березень 2010 р. було створено 3432 компанії.
З метою підтримки виробництв публічних компаній Міністерство інвестицій виділило у 2008/2009 ф.р. приблизно 14 млрд. єг.ф., у 2009/2010 ф.р. - 6 млрд. єг. ф., а у новому 2010/2011 ф.р. планує асигнувати близько 6,5 млрд. єг.ф. Разом з інвестиційною програмою проводиться робота над зменшенням боргу публічних компаній, який за останні роки скоротився з 32 млрд. єг.ф. до 4 млрд. єг.ф.
З травня 2010 р. Міністерство торгівлі і промисловості АРЄ розпочав впроваджувати пакет нових заходів, спрямованих на підтримку експорту, обсяг якого в рамках національної стратегії до 2013 року має бути збільшений до 200 млрд. єг.ф. (приблизно 37 млрд. дол. США) проти 95 млрд. єг.ф. (17 млрд. дол. США) у 2009 р. Ці заходи включають нову систему, яка базуватиметься на розширенні використання місцевого компоненту, з метою активізації внутрішнього виробництва, розвитку і покращанні ефективності системи транспортних перевезень, логістичних послуг тощо.
Нова система передбачає також підтримку додаткової вартості, яка залежить від використання місцевого компоненту, що сприятиме розвитку внутрішнього виробництва, використанню національної сировини, особливо при виробництві готового одягу. В результаті приблизно 30 експортних секторів, які використовують місцевий компонент, отримають вигоду від застосування нових заходів.
В рамках нових стимулів передбачається впровадження низки навчальних програм з метою підготовки нових кадрів для малих і середніх експортних підприємств, використання сучасних форм управління і маркетингу, надання їм підтримки для участі у міжнародних спеціалізованих виставках, придбання необхідних сучасних технологій, що зменшить собівартість продукції, підвищить товарів та їх експортну конкурентноздатність.
Крім цього, з метою розвитку інфраструктури логістичних послуг у сфері торгівлі і промисловості, при Міністерстві торгівлі і промисловості буде створено комітет, який координуватиме діяльність причетних міністерств і відомств, а також надавитиме підтримку у сфері доставки єгипетських товарів у європейські і міжнародні порти.
Міністр Рашид Мухаммед Рашид заявив, що 2010 р. стане Роком єгипетського експорту, за умови відновлення його темпів росту, які скоротилися в результаті світової фінансової кризи. У першому кварталі 2009 р. фізичний обсяг експорту виріс на 25%, а ненафтовий експорт досяг 30,13 млрд. єг.ф. (приблизно 5,5 млрд. дол. США).
За даними Міністерства міжнародного співробітництва АРЄ з 2001 р. і до цього часу, Єгипет отримав від різних фінансових організацій кредитів, позик і технічної допомоги на суму понад 20 млрд. дол. США, з яких 16,3 млрд. дол. США за угодами до кінця минулого фінансового року, а також більше 5 млрд. дол. США становлять кредити і позики. США посідають друге місце за обсягом кредитів і позик, на які припадає 24% загального обсягу або 3,9 млрд. дол. США, країни ЄС займають третє місце – на них припадає 22% фінансування (3,6 млрд. дол. США).
За словами Міністра Файзи Абульнага Єгипет звертається за іноземною фінансовою допомогою з метою підтримання різниці між нормою накопичень та інвестицій на рівні 8,7%, а також залучення технологій, а політика запозичень Єгипту базується на принципі спроможності повернення кредитів і виконання фінансових зобов’язань.
У 2008-2009 ф.р. Єгипет отримав кредитів на суму 482 млн. дол. США, окрім позик, які становили 4 млрд. дол. США. З цієї суми багато міністерств і урядових організацій отримали від цього вигоду, зокрема сектор електроенергетики, який отримав близько 27,7% загального обсягу фінансування на реалізацію проектів в Каїрі і Александрії. Міністерство житлового будівництва і комунального господарства отримало 759,8 млн. дол. США близько 4,7% загального обсягу фінансування, які були спрямовані у проекти господарсько-побутових стічних вод, водопостачання у сільській місцевості. Міністерство транспорту отримало 758,7 млн. дол. США або 4,7% фінансування для модернізації першої лінії Каїрського метрополітену, міністерство цивільної авіації – 578,7 млн. дол. США або 3,5% для розвитку інфраструктури аеропортів Бург Альараб, Хургада, Каїр, Шарм-ель-Шейх.
Нові суми фінансової допомоги у вигляді кредитів і за угодами будуть спрямовані у проекти по лінії міністерств електрифікації та енергетики, водних ресурсів, освіти, охорони здоров’я, торгівлі і промисловості, вищої освіти, цивільної авіації, транспорту, ЖКХ і соціальної солідарності.
Хоча Міністерство міжнародного співробітництва заявляє, що уряд намагається отримувати максимальну вигоду від позик і кредитів, Центральне ревізійне агентство Єгипту (ЦРАЄ) критикує єгипетську політику використання допомоги через недоліки у техніко-економічних обґрунтуваннях. Так, за даними ЦРАЄ половину позик не отримали деякі галузі промисловості із-за чого була призупинена частина проектів через адміністративні перепони. Зокрема, деякі позики були пов’язані з несправедливими умовами, інші з недостачею точних техніко-економічних обґрунтувань, проблемами затримки пропозицій, а також затримка виконання зобов’язань.
З іншого боку, Генеральний секретар Союзу інвесторів Єгипту Гамаль Ель-Байумі, вважає, що єгипетська економіка отримує вигоду від кредитних угод, оскільки експорт Єгипту в Європу виріс з 3-4 млрд. дол. США в 2002 р. до 12 млрд. дол. США. Єгипет отримав від ЄС 250 млн. євро на виконання програми модернізації промисловості, за рахунок чого збільшились інвестиції, були забезпечені робочі місця та проведено модернізацію промислових галузей.
Згідно з директивами Президента АРЄ Х.Мубарака щодо необхідності збільшення норми інвестування до 24% ВВП і розвитку економіки, Генеральне агентство інвестицій і вільних зон Єгипту (General Authority for Investment and Free Zones - GAFI), з метою підтримки проектів державно-приватного сектору (Public Private Partnership - PPP), залучає до фінансування банки і страхові компанії, що надає компаніям можливість вкладати капітал у довгострокові інструменти, такі як облігації, для формування вторинного ринку облігацій і, тим самим, забезпечення додаткового фінансування проектів PPP.
Крім цього, зараз вивчається питання передачі в управління приватному сектору майбутні 12 інвестиційних зон, технологічні парки та економічні зони малих і середніх підприємств. З метою нарощування внутрішніх інвестицій у кожному губернаторстві Єгипту створюється база даних доступних інвестиційних можливостей, а також база даних земельних і природних ресурсів, інформаційна база про інвестиційні і промислові зони, стимули для реалізації в них конкретних проектів.
Крім цього, в рамках підтримки малого і середнього бізнесу, на який припадає приблизно 60% робочої сили, найближчим часом буде створено спеціальний фонд з капіталом 1 млрд. єг.ф. (приблизно 200 млн. дол. США). З Фонду виділятимуться кошти для формування статутних капіталів нових малих і середніх підприємств, фінансування запуску їх виробництв, створення нових робочих місць.
У контексті програми збільшення експорту продукції ненафтового сектору до 200 млрд. єг.ф. (приблизно 36 млрд. дол. США) до 2013 р. Міністество торгівлі і промисловості Єгипту у травні ц.р. підвищило до 55% частку місцевого компоненту у сфері виробництва комп’ютерної техніки.Зараз обсяг виробництва електронної продукції Єгипту оцінюється в 350 млн. дол. США, з яких 25 млн. дол. США складає експорт. Протягом наступних чотирьох років планується збільшення експорту електронної продукції Єгипту до 500 млн. дол. США та довести кількості робітників галузі з 16 до 30 тис. чол.
Міністерство фінансів АРЄ виділило 450 млн. єг.ф. Єгипетському фонду сприяння експорту, з яких 150 млн. призначені для підтримки експорту ткацько-прядильної продукції, а 300 млн. – для збільшення бюджету фонду 2009 року з метою фінансування програм підтримки єгипетського експорту. Таким чином, бюджет Єгипетського фонду сприяння експорту на 2009 р. становить 4 млрд. єг.ф. (750 млн. дол. США).
Крім цього, в рамках програми розвитку ткацько-прядильної галузі, 50 млн. єг.ф. буде виділено безпосередньо експортним компаніям, 345 млн. – для закупівлі бавовни у фермерів, а також 70 млн. - її безпосереднім виробникам. Субсидія на виробництво бавовни для місцевого ринку у 2009 р. становитиме 150 єг.ф. за кантар (50 кг).
Міністерство регіонального розвитку АРЄ спільно з Радою губернаторів Єгипту планують створити протягом 2010/2011 ф.р. 10 нових промислових зон, а також надати новий пакет інвестиційних пільг, спростити режим отримання ліцензій через систему “one-stop”, а також забезпечити земельними ділянками з інфраструктурою в промислових зонах з метою залучення інвестицій.
Передусім, перевага надаватиметься малим і середнім підприємствам, які становлять 99% ділового середовища та забезпечують 85% робочих місць у неаграрному приватному секторі і 40% усіє робочої сили країни.
Згідно прогнозом Кабінету Міністрів Єгипту, протягом наступних 10 років суттєво скоротиться різниця між обсягом виробництва єгипетського природного газу і його споживанням. У 2020 р. виробництво природного газу і сирої нафти в Єгипті буде недостатньо навіть після скорочення нинішніх експортних зобов’язань природного газу.
Зараз Єгипет експортує приблизно 0,95 трлн. куб. футів природного газу на рік і до 2015 р. уряд планує збільшити його експорт до 2,16 трлн. куб. футів, що, за оцінкою фахівців, відповідає обсягу внутрішнього споживання і буде неможливо виконати заплановані цілі.
Враховуючи прогнозні темпи економічного росту Єгипту на рівні 7-7,5% на рік, уряд передбачає імпортувати приблизно 57 млн. тонн нафти у 2025 р., збільшивши її імпорт до 210 млн. тонн у 2030 р.
Виступаючи на 6-й Середземноморській офшорній конференції-виставці (19-21 травня, м. Александрія), в якій взяли участь представники 200 міжнародних компаній з 20 країн та на якій обговорювались питання дослідження і виробництва природного і скрапленого газу, а також були представлені нові розробки і сучасні технології у південному середземноморському басейні, Міністр нафти і корисних копалин Єгипту Самех Фагмі заявив, що уряд не збирається відміняти субсидії на нафту, нафтопродукти і природний газ (на них щорічно виділяється близько 20 млрд. єг.ф. або 3,6 млрд. дол. США) і продовжить субсидувати ці продукти.
З огляду на очікуване зростання промисловості та плани приватного сектору будівництва високоенергетичних промислових об’єктів, Міністерство нафти зараз вивчає нову формулу лібералізації ціни енергії не зачіпаючи місцевий ринок, зазначив міністр, а також вивчається можливість дозволити іноземним нафтовидобувним компаніям, які працюють в Єгипті, безпосередньо продавати частину їх продукції єгипетським приватним заводам. Крім цього міністр додав, що внесення змін у 2000 р. у газових контрактах з іноземними компаніями за останній період дозволило зекономити більше 30 млрд. дол. США та планується збільшити цю суму до 100 млрд. дол. США. На звернення іноземних партнерів відповідні поправки були внесені у нафтових контрактах після збільшення видобутку природного газу, особливо на глибоководному шельфі, підкреслив міністр. Він звернувся до працюючих в Єгипті компаній в районах дешевого видобутку вуглеводнів, типу Західна пустеля, не просити внесення поправок у нафтові контракти, а закликав їх збільшити інвестиції в Єгипті і частку їх установчих витрат та витрати на модернізацію інфраструктури, щоб прискорити внесення відкритих родовищ нафти у карту виробництва.
Голова правління єгипетської холдингової компанії природного газу «EGAS» повідомив, що протягом останніх десяти років Єгипет підписав 174 концесійних угоди, на території якого відкрито 466 нафтових і газових свердловин. В 2008/2009 ф.р. було введено 18 нових проектів на загальну суму 3,2 млрд. дол. США, завдяки чому розвідані запаси природного газу були збільшені на 5,5 трлн. куб. футів, які зараз становлять 78 трлн. куб. футів порівняно з 41 трлн. куб. футів у 1999/2000 ф.р.
У ході конференції був розглянутий досвід роботи в Єгипті іноземних нафтогазових компаній. Голова компаній «British Gas (BG)-Egypt» сказав, що компанія протягом останніх 20 років стала однією з провідних партнерів Єгипту у розвитку єгипетської газової промисловості, яка інвестувала близько 7 млрд. дол. США та на яку припадає 40% загального виробництва природного газу в Єгипті.
Голова правління італійської компанії «Edison» заявив, що його компанія намагається нарощувати співробітництво з Єгиптом у сфері видобутку нафти та збільшувати інвестиції у пошук і розвідку вуглеводнів, оскільки Єгипет відіграє головну роль у виробництві природного газу на міжнародному і регіональному рівнях, з огляду на його стратегічне положення, добру інфраструктуру нафтогазових терміналів, у тому числі скрапленого газу.
Крім цього, Голова правління компанії «Shell-Egypt Companies» підкреслив, що Єгипет є одним з голових партнерів світової енергетичної мережі із запасами нафти в 4,4 млрд. барелів та 78 трлн. куб. футів природного газу. Тому, компанія планує залучити більше інвестицій у нафтову галузь, оскільки Єгипет є важливим центром транспортування нафти і газу у Європу через Суецький канал і трубопровід «Сумед», який проходить з Айн-Сухни до терміналів у Суецькій затоці і Сіді Кірір на Середземному морі.
Комітет з питань промисловості і енергетики Консультативної ради АРЄ (Сенат) закликав Уряд АРЄ вживати жорстких заходів з метою захисту єгипетської промисловості від шкідливих методів і засилля на єгипетському ринку споживчих товарів походженням з азіатських країн, головним чином з Китаю, та деяких сусідніх країн, які користуються митними пільгами відповідно до Арабської угоди про вільну торгівлю.
Комітет також звернув увагу на необхідність застосування правил антидемпінгових заходів, дотримання інших запобіжних заходів в рамках торговельних угод СОТ, боротьби з контрабандою товарів через вільні економічні зони, транзитну торгівлю, а також з недосконалою транспортною системою в країнах-членах Арабскої угоди про вільну торгівлю та закликав єгипетські компанії звертатися до Антидемпінгового агентства в разі застосування демпінгових цін на єгипетському ринку та завдання шкоди місцевій промисловості.
За інформацією Міністерства торгівлі і промисловості АРЄ, у липні 2010 р. у Каїрі відбудеться заключний третій раунд переговорів між Єгиптом і Росією щодо створення зони вільної торгівлі. Основна увага на переговорах буде зосереджена на звільненні від мита усіх продуктів і споживчих товарів двосторонньої російсько-єгипетської торгівлі. На думку єгипетської сторони, з огляду на те, що Росія має значні можливості для експорту в Єгипет пшениці, деревини, продукції важкого машинобудування, на практиці угода про зону вільної торгівлі є небезпечною для деяких галузей єгипетської промисловості, які не будуть здатні конкурувати з російською продукцією. З іншого боку, угода сприятиме зближенню економік двох країн, збільшенню обсягу двосторонньої єгипетсько-російської торгівлі, яка на сьогодні становить близько 2 млрд. дол. США, розвитку економічного і науково-технічного співробітництва.
За даним Міністерства, деякі російські авто- і авіабудівні підприємства підтвердили свою зацікавленість вкладати інвестиції у Російську промислову зону в Єгипті “Борг-аль-Араб” площею 2 млн. кв м поблизу м.Александрія з метою отримання вигоди від економічних договорів, укладених Єгиптом з різними арабськими і арабськими державами, таких як Угода про арабську вільну зону та КОМЕСА.
Росія також готова надати технічну допомогу Єгипту у будівництві атомної станції, а російські нафтові компанії “Лукойл” і “Новотек” планують у найближчі роки збільшити інвестиції у видобуток вуглеводнів на території Єгипту.
Єгипетська компанія “Belton” досягла домовленості із суданською цукровою компанією “Kinana” про створення аграрного інвестиційного фонду з капіталом 1 млрд. дол. США, який відповідатиме за фінансування агропромислових проектів у Судані та Єгипті. Угода була підписана у присутності Віце-президента Судану, який запевнив, що Уряд Судану зробить внесок у створення фонду у розмірі 100 млн. дол. США, а частка суданської сторони у статутному капіталі фонду становитиме 20-30%.
Економічна криза в Греції похитнула довіру іноземних і арабських інвесторів до єгипетського ринку змусивши їх продавати активи, що стало причиною зростання пропозиції над попитом. Так, фондовий індекс ЄФБх30 періодично коливався, а з 9 травня ц.р. різко знизився на 5,07% або на 360,45 пункти і стабілізувався нижче 7000 рівнів. ЄФБх70 індекс, який вимірюється 70 малими і середніми великими літерами, втратив 4,15% і знаходився нижче 665 рівнів, а також було зафіксоване падіння глобальних депозитарних розписок. 9 травня ц. р. купівля іноземних інвесторів склала 117,2 млн. єг.ф. (21,3 млн. дол. США), продаж – 169,9 млн. єг.ф. (30,8 млн. дол. США), тоді як арабські інвестори купили на 75,6 млн. єг. ф. (13,7 млн. дол. США), продали на 75,6 млн. єг. ф.
Таке різке зниження було зафіксовано з 25-го березня ц.р. викликане падінням світових фондових бірж з 7-го травня в результаті кризи боргів Європи і побоювання викликів нової хвилі світової фінансової кризи у період відновлення світової економіки.
Проте, на думку експертів, втрати на місцевому ринку будуть незначні, оскільки його показники вважаються добрими, а ціни привабливими. Експерти вважають, що Єгипет відчуватиме наслідки кризи протягом короткого часу проте, падіння євро по відношенню до єгипетського фунту негативно відобразиться на єгипетському експорті.
В результаті послаблення європейської економіки зменшиться попит європейських споживачів на імпортні споживчі товари та їх ціни. Крім цього, це матиме негативний вплив на туризм в Єгипті, внаслідок скорочення потоку європейських туристів. Щоб відновити втрати від зменшення присутності європейських туристів Єгипет почав активно розвивати туристичні напрямки зі Східною Європою, Росією, Китаєм і Японією.
З іншого боку, вперше за 18 місяців американський долар значно виріс до позначки 5,6 по відношенню до єгипетського фунту, хоча на міжбанківському ринку зберігався попит на долар, який досяг 1,6 млд. дол. США на початку травня проти 1,25 млрд. дол. США тижнем раніше. З грудня 2009 р. долар США виріс на 2,5% по відношенню до єгипетського фунта з 5,46 до 5,6 єг.ф., тоді як єгипетський фунт проти євро досяг 7,14 проти 8,24.
На думку дилерів, будь-яке підвищення ціни долару завжди супроводжується різким скачком в обігу, зокрема зростанням попиту на нього у деяких імпортерів та іноземців, які вкладають у фондову біржу.
Фактично, валютний ринок був стійким і не показував ніяких пропозицій, хоча єгипетський фунт на небагато зменшився проти американського долару, що принесло значний прибуток проти євро, який обслуговує зовнішню торгівлю Єгипту.
Прибуток від долару проти єгипетського фунта викликав зниження вартості банківських гарантійних листів та документарних акредитивів, що стало наслідком скорочення імпорту.
За словами Міністра фінансів Єгипту Ю.Бутруса Галі, “вцілому грецька криза не вплине на єгипетську економіку через його добре розроблену грошово-монетарну і фінансову політику та сильну банківську систему з жорсткими контролюючими заходами. У поточному фінансовому році економічне зростання покращилося, яке у третьому кварталі (січень-березень 2010 р.) становило 5,8%, а у наступному році має досягти 6% з перспективою росту до 8,5%, - підкреслив міністр. | 
Єгипет
