Стаття 17. Консультації та врегулювання суперечок
 
17.1. За винятком тих випадків, якщо тут передбачено інше, до консультацій    та   врегулювання   суперечок   за   цією   Угодою застосовується    Домовленість    про     врегулювання   суперечок ( 981_019 ).
    
17.2. Кожний   Член   прихильно   розглядає  заяви  та  надає адекватні можливості для  консультацій  стосовно  заяв,  зроблених іншим Членом щодо будь-якої справи, яка впливає на дію цієї Угоди.
    
17.3. Якщо який-небудь Член СОТ вважає,  що будь-яка  вигода, що  виникає  у  нього  безпосередньо  або опосередковано,  за цією Угодою  зводиться  до  нуля  або  їй  завдається  шкода,  або   що досягненню  якої-небудь  мети  ставляться  перешкоди з боку іншого Члена або  Членів  СОТ,  він  може,  з  метою  досягнення  взаємно задовільного  розв'язання  проблеми  у письмовому вигляді вимагати консультацій з відповідним Членом або  Членами  СОТ.  Кожний  Член прихильно  розглядає  будь-яку  вимогу про консультації від іншого Члена СОТ.
    
17.4. Якщо   Член,  який  вимагав  консультацій,  вважає,  що консультації відповідно до параграфа 3 не змогли  досягти  взаємно узгодженого рішення та якщо керівними органами Члена СОТ-імпортера прийнято    остаточне    рішення    про    стягнення    остаточних антидемпінгових  мит  чи  прийняття цінових зобов'язань,  він може передати цю справу до Органу врегулювання суперечок ("ДСБ").  Якщо попередній  захід справляє значний вплив і Член СОТ,  який вимагав консультацій,  вважає,  що цей  захід  вжито  всупереч  положенням параграфа  1  Статті  7,  такий Член також може передати справу до ДСБ.
    
17.5. На вимогу сторони-скаржника ДСБ створює групу експертів для вивчення справи, грунтуючись на:
    
(i) письмовій заяві Члена СОТ, що висунув вимогу, де вказано, яким  чином  вигода,  яка  виникає  у  нього   безпосередньо   або опосередковано   за   цією  Угодою,  зводиться  до  нуля,  або  їй завдається  шкода,  або  що  досягненню  цілей  Угоди   ставляться перешкоди,
    
(ii) фактах, які надаються згідно з відповідними вітчизняними процедурами органам влади Члена-імпортера.
    
17.6. При вивченні справи, про яку йдеться в параграфі 5:
    
(i) група  експертів  при  оцінці  фактичної  сторони  справи визначає, чи встановлення органами влади фактів було належним і чи їхня  оцінка  цих фактів була безсторонньою та  об'єктивною.  Якщо
встановлення фактів було належним та оцінка була  безсторонньою  і об'єктивною,  навіть  коли  група  експертів  могла  дійти  іншого висновку, ця оцінка не повинна заперечуватися;
    
(ii) група  експертів  тлумачить  відповідні  положення Угоди відповідно до звичайних правил тлумачення міжнародного  публічного права.  Якщо група виявить, що відповідне положення Угоди допускає більш ніж одне тлумачення, то група визнає, що захід органів влади відповідає Угоді,  якщо він грунтується на одному з цих допустимих тлумачень.
    
17.7. Конфіденційна  інформація,  надана групі експертів,  не повинна розголошуватися без офіційного дозволу особи, установи або органу   влади,   який  надав  таку  інформацію.  Якщо  від  групи вимагається надати таку  інформацію,  проте  на  її  опублікування група  не  має  повноважень,  має  бути  наданий  неконфіденційний короткий виклад цієї  інформації,  на  який  дасть  дозвіл  особа, установа або орган влади, що надав цю інформацію.