Стаття 5. Порушення розслідування та його подальше ведення
5.1. За винятком того, що передбачено в параграфі 6, розслідування для визначення існування, ступеня та наслідків будь-якого очікуваного демпінгу повинно порушуватися за письмовою заявою галузі вітчизняного виробництва або від її імені.
5.2. Заява за параграфом 1 повинна включати докази: (a) демпінгу; (b) шкоди в рамках змісту Статті VI ГАТТ 1994 ( 981_003 ), як це тлумачиться в цій Угоді; (c) причинного зв'язку між демпінговим імпортом та очікуваною шкодою. Просте твердження, не підкріплене відповідними доказами, не може вважатися достатнім для задоволення вимог цього параграфа. Заява повинна містити таку інформацію, яка є обгрунтовано наявною у заявника, про наступне:
(i) особу заявника та опис обсягу і вартості вітчизняного виробництва аналогічного товару заявником. Якщо письмова заява робиться від імені вітчизняної галузі, в заяві повинна бути визначена галузь, від імені якої робиться заява шляхом подачі переліку всіх відомих вітчизняних виробників аналогічного товару (або об'єднань вітчизняних виробників аналогічного товару) і, до можливої міри, опис обсягів та вартості вітчизняного виробництва аналогічного товару, який припадає на таких виробників;
(ii) повний опис товару, який нібито демпінгується, назву відповідної країни або країн походження чи експорту особу кожного відомого експортера або іноземного виробника та перелік відомих осіб, що імпортують зазначений товар;
(iii) ціни, за якими зазначений товар продається, коли він призначений для споживання на внутрішніх ринках країни або країн походження чи експорту (або, коли це доцільно, інформацію про ціни, за якими цей товар продається з країни чи країн походження або експорту до третьої країни чи країн, або стосовно виведеної вартості товару) експортні ціни або, якщо це доречно, про ціни, за якими цей товар спершу перепродується незалежному покупцеві на території Члена-імпортера;
(iv) інформацію про динаміку імпорту товару, що нібито є предметом демпінгу, вплив цього імпорту на ціни аналогічного товару на внутрішньому ринку та наступний вплив імпорту на галузь вітчизняного виробництва, як це демонструється відповідними факторами і показниками, які справляють вплив на стан галузі вітчизняного виробництва, як, наприклад, тими, що перелічені в параграфах 2 і 4 Статті 3.
5.3. Уповноважені органи влади перевіряють точність та відповідність доказів, поданих у заяві, для визначення, чи існують достатні докази щоб виправдати порушення розслідування.
5.4. Розслідування не порушується відповідно до параграфа 1, якщо тільки уповноважені органи влади не визначать на підставі вивчення ступеня підтримки заяви або протидії їй вітчизняними виробниками аналогічного товару, (13) що ця заява зроблена галуззю вітчизняного виробництва або від її імені. Заява вважається зробленою "галуззю вітчизняного виробництва або від її імені", якщо вона підтримана тими вітчизняними виробниками, чий сукупний випуск продукції становить більше 50 відсотків загального виробництва аналогічного товару, який виробляється тою частиною вітчизняної галузі, яка висловлює чи то свою підтримку заяві, чи то заперечення проти неї. Однак не порушується жодне розслідування, якщо на вітчизняних виробників, які явним чином підтримують заяву, припадає менше 25% загальних обсягів виробництва аналогічного товару, який виробляється вітчизняною галуззю.
5.5. Органи влади уникають, якщо тільки не прийнято рішення про початок розслідування, будь-якого публічного оголошення заяви про порушення розслідування. Проте після одержання належним чином документованої заяви і перед тим, як порушити розслідування, уповноважені органи влади повідомляють уряд відповідного Члена-експортера.
5.6. Якщо за особливих обставин зацікавлені органи влади вирішать порушити розслідування, не одержавши письмової заяви галузі вітчизняного виробництва або від її імені про порушення такого розслідування, вони розпочинають його лише тоді, коли мають достатні докази демпінгу, шкоди та причинних зв'язків, як це описано в параграфі 2, для виправдання порушення розслідування.
5.7. Докази як демпінгу, так і шкоди повинні розглядатися одночасно (a) при прийнятті рішення про те, порушувати розслідування чи ні, і (b) після того в ході розслідування, починаючи з дати не пізніше найпершої дати, коли відповідно до положень цієї Угоди можуть бути застосовані попередні заходи.
5.8. Заява згідно з параграфом 1 має бути відхилена та розслідування повинно бути негайно припинене, як тільки зацікавлені органи влади упевняться, що немає достатніх доказів чи то демпінгу, чи то шкоди для виправдання продовження справи. Розслідування має бути негайно припинене у випадках, коли уповноважені органи влади визначать, що демпінгова різниця є мізерною або що обсягом демпінгового імпорту, фактичного чи потенційного, чи шкоди можна знехтувати. Демпінгова різниця вважається мізерною, якщо ця різниця, яка виражена в процентному відношенні до експортної ціни, менша 2 відсотків. Обсяг демпінгового імпорту, як правило, вважається таким, яким можна знехтувати, коли буде виявлено, що обсяг демпінгового імпорту з конкретної країни становить менше 3 відсотків імпорту аналогічного товару Членом СОТ-імпортером, якщо тільки на країни, частка кожної з яких окремо становить менше 3 відсотків імпорту аналогічного товару Членом СОТ-імпортером, не припадатиме в сукупності більше 7 відсотків імпорту аналогічного товару Членом СОТ-імпортером.
5.9. Антидемпінгове розслідування не повинно перешкоджати процедурам митної очистки.
5.10. Розслідування, за винятком особливих обставин, завершується протягом 1 року і в жодному разі не пізніше 18 місяців після його порушення.
|
