Стаття 18
Зобов’язання
18.1 Процедуру розслідування може бути тимчасово чи остаточно припинено без застосування тимчасових
заходів або накладення компенсаційних мит після отримання задовільних добровільних зобов’язань, відповідно до яких:
(a) уряд експортуючого Члена СОТ погодиться відмінити, або обмежити субсидію, або вжити інших заходів щодо її впливу; або
(b) експортер погодиться переглянути свої ціни таким чином, щоб органи розслідування
визнали, що шкідливий вплив субсидії усунуто. Підвищення цін за такими зобов’язаннями не повинні бути вищими,
ніж це необхідно для компенсації суми субсидії. Бажано, щоб підвищення цін були меншими за суму субсидії, якщо таке підвищення є достатнім для
усунення шкоди, що завдається галузі вітчизняного виробництва.
18.2 Зобов’язання не вимагатимуться і не прийматимуться, якщо органи влади імпортуючого Члена СОТ не зроблять
попереднього визначення стверджувального характеру щодо факту надання субсидій і завдання шкоди у результаті їх надання, а також,
у випадку зобов’язань з боку експортерів, не отримають згоди від експортуючого Члена.
18.3 Запропоновані експортуючим Членом СОТ зобов’язання не обов’язково повинні прийматися імпортуючим, якщо
органи влади останнього вважають, що їх прийняття є неможливим з практичної точки зору, наприклад, якщо кількість
реальних або потенційних експортерів занадто велика, або з інших причин, включаючи загальнополітичні міркування. У разі виникнення
такої ситуації, якщо це можливо, органи влади повинні навести експортерові причини, які привели їх до висновку, що
прийняття зобов’язань не є можливим, а також у міру можливості надати експортерові можливість висловити свої
зауваження з цього приводу.
18.4 Якщо зобов’язання приймається, розслідування факту наявності субсидій та завдання шкоди, однак, не завершуватиметься,
якщо цього бажає експортуючий Член СОТ і так вирішує імпортуючий Член. У такому разі, якщо буде винесено визначення заперечувального
характеру щодо факту наявності субсидій або завдання шкоди, зобов’язання автоматично втрачає силу, окрім випадків, коли таке визначення
виноситься в основному завдяки наявності зобов’язання. У таких випадках відповідні органи влади можуть вимагати, щоб зобов’язання зберігалося
протягом розумного терміну часу, який відповідає положенням цієї Угоди.У випадку, коли робиться визначення стверджувального характеру щодо
факту наявності субсидій або завдання шкоди, зобов’язання продовжує залишатися в силі відповідно до його умов і положень цієї Угоди.
18.5 Органи влади імпортуючого Члена СОТ можуть запропонувати прийняття експортером цінових
зобов’язань, але жоден експортер не примушується приймати такі зобов’язання. Той факт, що уряди чи
експортери не пропонують взяти на себе такі зобов’язання або не погоджуються на пропозицію
прийняти їх на себе, ні у якому разі не повинен впливати на розгляд справи. Проте органи влади можуть
визначити, що загроза завдання шкоди є більш вірогідною, якщо продовжуватиметься субсидування
імпорту.
18.6 Органи влади імпортуючого Члена СОТ можуть вимагати від будь-якого уряду або експортера,
від яких було прийнято зобов’язання, періодичного надання інформації, що стосується виконання такого
зобов’язання, а також надання дозволу на перевірку відповідних даних. У разі порушення зобов’язання
органи влади імпортуючого Члена СОТ можуть, за цією Угодою та відповідно до її положень, вдатися до
оперативних дій, які можуть включати негайне застосування тимчасових заходів на основі всієї наявної
інформації. У таких випадках з товарів, які ввезено для споживання не більше ніж за 90 днів до
застосування таких тимчасових заходів, можуть стягуватися остаточні мита відповідно до цієї Угоди, за
винятком імпортних товарів, які було ввезено до порушення зобов’язання. | 
