Стаття 11
Порушення розслідування та подальше розслідування
11.1 Окрім випадків, передбачених у параграфі 6, розслідування щодо виявлення наявності, ступеня та наслідків будь-якої субсидії порушується після письмового звернення виробників галузі вітчизняного виробництва або від їхнього імені.
11.2 Звернення відповідно до параграфа 1 повинно включати достатні докази наявності (a) субсидії та, якщо це можливо, її обсягів; (b) шкоди у розумінні Статті VI ГАТТ 1994, як вона тлумачиться цієї Угодою, а також (с) причинно-наслідкового зв’язку між субсидуванням імпорту та шкодою, якої нібито було завдано. Просте ствердження, не підкріплене відповідними доказами, не може вважатися достатнім для виконання вимог цього параграфа. Звернення повинно містити таку інформацію, яка є в розумних
межах доступною особі, що подає звернення:
(i) визначення особи, що подає звернення, та опис обсягів і вартості вітчизняного виробництва такою особою аналогічного товару. У випадку, коли письмове звернення подається від імені галузі вітчизняного виробництва, у зверненні повинні визначатися така галузь вітчизняного виробництва, від імені якої воно подається, шляхом переліку всіх відомих вітчизняних виробників аналогічного товару (або об’єднань вітчизняних виробників аналогічного товару), а також, у міру можливості, зазначення обсягів та вартості вітчизняного виробництва, яке припадає на цих виробників;
(ii) повний опис товару, який нібито субсидується, назви країни або країн походження такого експорту, визначення кожного відомого експортера або іноземного виробника, а також перелік відомих осіб, що імпортують такий товар;
(iii) докази щодо існування, обсягу та характеру субсидії, про яку йдеться;
(iv) докази щодо завдання шкоди галузі вітчизняного виробництва через наслідки субсидії в результаті субсидування імпорту; такі докази включають інформацію про зростання обсягів нібито субсидованого імпорту, вплив цього імпорту на ціни аналогічних товарів на
вітчизняному ринку та подальший вплив імпорту на галузь вітчизняного виробництва, який показується на основі відповідних факторів та показників, що характеризують стан галузі вітчизняного виробництва, а саме таких, які перелічено у параграфах 2 і 4 Статті 15.
11.3 Органи влади повинні розглянути коректність та відповідність доказів, що надаються у зверненні, з тим, щоб визначити, чи є докази достатніми для того, аби обгрунтувати порушення розслідування.
11.4 Розслідування відповідно до параграфа 1 не буде порушено, якщо органи влади не визначать на підставі вивчення ступеня підтримки або незгоди щодо звернення, яку висловлять вітчизняні виробники аналогічного товару, чи насправді звернення подається від імені галузі вітчизняного виробництва. Вважається, що звернення зроблено "виробниками галузі вітчизняного виробництва або від їхнього імені", якщо його підтримано тими вітчизняними виробниками, сукупний обсяг виробництва яких становить більше, ніж 50 відсотків від загального обсягу виробництва аналогічного товару тією
частиною галузі вітчизняного виробництва, яка повинна висловити свою підтримку або незгоду щодо звернення. Проте розслідування не порушуватиметься у випадку, коли на вітчизняних виробників, які прямо підтримують звернення, припадає менше 25 відсотків від загального обсягу виробництва аналогічного товару у всій галузі вітчизняного виробництва.
11.5 Якщо не прийнято рішення про порушення розслідування, органи влади повинні уникати будь- якого надання гласності зверненню про порушення розслідування.
11.6 Якщо за особливих обставин відповідні органи влади вирішать порушити розслідування, не отримавши письмового звернення про це від виробників галузі вітчизняного виробництва або від їхнього імені, вони повинні вдаватися до нього лише за умови, що мають достатні докази існування субсидії, шкоди та причинно-наслідкового зв’язку, зазначені у параграфі 2, для того, аби обгрунтувати порушення розслідування.
11.7 Докази як стосовно субсидії, так і шкоди розглядаються одночасно (a) при прийнятті рішення щодо порушення чи непорушення розслідування і (b) після прийняття такого рішення у ході розслідування, починаючи не пізніше, ніж у перший день, коли може бути застосовано тимчасові заходи відповідно до положень цієї Угоди.
11.8 У випадках, коли товари не імпортуються прямо з країни походження, а експортуються до країни імпортуючого Члена СОТ з третьої країни, положення цієї Угоди можуть застосовуватися у повному обсязі, а господарська операція (операції) для цілей цієї Угоди розглядатиметься як така, що відбулася між країною походження та імпортуючим Членом СОТ.
11.9 Звернення відповідно до параграфа 1 відхиляється, а розслідування оперативно припиняється відразу ж після того, як відповідні органи влади переконаються в тому, що доказів щодо надання субсидій або наявності шкоди, достатніх для ведення справи, немає. Розслідування негайно припиняється у випадках, коли обсяг субсидії є величиною de minimis або коли обсяг субсидованого імпорту, фактичний чи потенційний, чи шкоди, є незначним. Для цілей цього параграфа обсяг субсидії вважатиметься de minimis, якщо субсидія становить менше ніж 1 відсоток від вартості такого імпорту.
11.10 Розслідування не повинно перешкоджати процедурам митної очистки.
11.11 Окрім особливих випадків, розслідування повинні завершатися протягом одного року і у будь- якому разі не більше ніж через 18 місяців після їх порушення. |