Стаття 8
Визначення субсидій, що не дають підстави для ужиття заходів
8.1 Субсидіями, що не дають підстави для ужиття заходів, вважаються наступні:
(a) субсидії, що не є адресними у розумінні Статті 2;
(b) субсидії, що є адресними у розумінні Статті 2, але які виконують всі умови, передбачені у параграфах 2(a), 2(b) або 2(c) нижче.
8.2 Незалежно від положень Частин III і V, наступні субсидії вважаються такими, що не дають підстави для ужиття заходів:
(a) допомога у науково-дослідній діяльності, яку ведуть фірми або вищі навчальні заклади чи науково-дослідні заклади на договірній основі з фірмами, якщо:24, 25, 26
така допомога становить не більше 75 відсотків від вартості промислових дослідів28 або 50 відсотків від вартості розробок на доконкурентній стадії 29,30
а також за умови, що така допомога обмежується винятково:
(i) витратами на персонал (дослідників, технічних спеціалістів та інший допоміжний
персонал, який зайнятий винятково у веденні науково-дослідної діяльності);
(ii) витратами на інструменти, устаткування, землю та споруди, що використовуються
винятково і постійно (окрім продажу на комерційній основі) для ведення науково-
дослідної діяльності;
(iii) витратами на консультації та еквівалентні послуги, які використовуються винятково
для ведення науково-дослідної діяльності, включаючи купівлю наукових дослідів,
технічних знань, патентів тощо;
(iv) додатковими накладними витратами, які є безпосередньо результатом науково-
дослідної діяльності;
(v) іншими поточними витратами (зокрема, на матеріали, поставки та інше), які є
безпосередньо результатом науково-дослідної діяльності;
(b) допомога неблагополучним регіонам на території Члена СОТ, яка надається в рамках
загального регіонального розвитку,31 не є адресною (у розумінні Статті 2) і розподіляється між відповідними регіонами
за умови, що:
(i) кожен неблагополучний регіон повинен являти собою район з чітко визначеними
географічними межами і власним економічним та адміністративним устроєм;
(ii) регіон повинен розглядатися як неблагополучний на основі нейтральних і об’єктивних
критеріїв,32 які вказують на те, що труднощі у регіоні виникають не лише у результаті
тимчасових обставин; такі критерії повинні чітко визначатися у законі, нормативному
акті або іншому офіційному документі з тим, щоб їх можна було перевірити;
(iii) критерії повинні включати вимір економічного розвитку, який грунтується принаймні
на одному з наступних факторів:
– дохід на душу населення, дохід домашніх господарств на душу населення або
ВВП на душу населення, який не повинен перевищувати 85 відсотків від середнього показника для даної території;
– рівень безробіття, який повинен становити принаймні 110 відсотків від середнього
показника по даній території;
ці показники повинні розраховуватися за трирічний період; проте такі розрахунки
можуть бути комплексними і включати інші фактори.
(c) сприяння у прискореній адаптації наявних потужностей33 до нових вимог щодо охорони
довколишнього середовища, які вводяться відповідно до закону та/або нормативного акта і проявляються у більших
обмеженнях і фінансових витратах фірм, за умови, що така
допомога:
(i) являє собою одноразовий захід і не є повторюваною;
(ii) обмежена до 20 відсотків від витрат на адаптацію;
(iii) не покриває витрат на заміну й експлуатацію устаткування, на яке надається допомога, оскільки такі витрати повинні повністю нести фірми;
(iv) прямо прив’язана до планованого фірмою зменшення забруднення довкілля і є
пропорційною йому, а також не покриває економії на виробничих витратах, якої може
бути досягнуто таким чином;
(v) надається всім фірмам, які можуть пристосувати нове устаткування та/або виробничі
процеси.
8.3 Про застосування програми надання субсидій, до якої застосовуються положення параграфа 2, Члени повинні завчасно повідомляти Комітет відповідно до положень Частини VII. Будь-яка така інформація повинна бути точною у міру, достатню для того, щоб дозволити іншим Членам оцінити відповідність програми умовам і критеріям, передбаченим відповідними положеннями параграфа 2.
Члени повинні також надавати Комітетові щорічно оновлювані дані щодо програм, про які вони повідомили, зокрема інформацію про загальні витрати на кожну програму та про будь-які зміни програми. Інші Члени мають право вимагати інформацію про окремі випадки надання субсидій по програмах, про які було повідомлено.
8.4 За вимогою Члена Секретаріат повинен розглянути повідомлення, зроблене відповідно до параграфа 3 і, у разі необхідності, може вимагати додаткової інформації від Члена СОТ, що надає субсидії, стосовно програми, яка перебуває на розгляді. Секретаріат повідомляє про свої висновки Комітет. Комітет за вимогою повинен оперативно розглянути висновки Секретаріату (або якщо розгляд збоку Секретаріату не вимагався, – то саме повідомлення) з метою визначення того, чи дотримуються умови та критерії, визначені у параграфі 2. Процедура, передбачена у цьому параграфі, повинна бути
завершена не пізніше, як на першому черговому засіданні Комітету, що проводиться після отримання повідомлення про програму надання субсидій, за умови, що між таким повідомленням та черговим засіданням Комітету пройшло принаймні два місяці. Процедура перегляду, описана у цьому параграфі, повинна також застосовуватися за вимогою у разі суттєвих змін програми, про які повідомляється у щорічно оновлюваних даних, зазначених у параграфі 3.
8.5 На вимогу Члена СОТ визначення Комітетом відповідності умов та критеріїв, зазначене у параграфі 4, або факт невизначення Комітетом відповідності умов та критеріїв, а також, у окремих випадках, порушення умов, передбачених у програмі, про яку було повідомлено, в обов’язковому порядку передається до арбітражу. Орган арбітражу повинен надати свої висновки Членам протягом 120 днів після того, як справу було передано до цього органу. Окрім випадків, передбачених у цьому параграфі, до процедур арбітражу, що ведуться відповідно до цього параграфа, застосовується ДВС. | 
