Додаток 7
до Закону України "Про захист
національного товаровиробника
від субсидованого імпорту"
від 22 грудня 1998 року N 331-XIV
Загальні принципи визначення субсидій та субсидування
Загальні положення про субсидії
1. Якщо держава надає або зберігає субсидію, включаючи підтримку ціни або доходу, що безпосередньо або опосередковано зумовлює збільшення експорту товару з її території або скорочення імпорту цього товару на її територію, вона повинна повідомити у письмовій формі іншим заінтересованим державам про величину та характер субсидування, про оцінюваний вплив субсидування на обсяг товару або товарів, що імпортуються на їх території або експортуються з їх територій, та про обставини, що зумовлюють запровадження субсидування. Якщо визначається, що зазначене субсидування заподіює значну шкоду або загрожує заподіянням значної шкоди інтересам іншої держави, держава, яка надає цю субсидію, після одержання запиту повинна обговорити можливість обмеження субсидування з іншою або з іншими заінтересованими державами.
Додаткові положення про експортні субсидії
2. Надання державою експортної субсидії певному товару може мати негативні наслідки для інших держав - як країн імпорту, так і країн експорту, може спричинити необгрунтоване порушення їх звичайних торговельних інтересів і може перешкоджати належному дотриманню загальновизнаних принципів та норм міжнародного торгового права, як вони розуміються в угодах та документах ГАТТ/СОТ.
3. Держави повинні намагатися запобігати наданню експортних субсидій сировинним товарам. Якщо держава безпосередньо або опосередковано надає субсидію, яка зумовлює збільшення обсягу експорту певного сировинного товару з її території, така субсидія не повинна надаватися таким чином, щоб у результаті цього така держава мала б більшу частку, ніж справедлива частка у світовій експортній торгівлі цим товаром, з урахуванням частки інших держав у торгівлі цим товаром протягом попереднього відповідного періоду та спеціальних факторів, що можуть мати негативний вплив або можуть негативно впливати на зазначену торгівлю цим товаром.
4. Держави не повинні безпосередньо або опосередковано надавати експортні субсидії щодо товарів, за винятком сировинних товарів, що впливає на продаж на експорт подібного товару, здійснюваний за нижчою ціною, ніж порівнянна ціна, яка практикується на національному ринку покупцями подібного товару.
5. Держави повинні час від часу здійснювати перегляд положень міжнародного торгового права з метою визначення на підставі набутого досвіду, чи сприяють ці положення ефективному запобіганню тому, щоб субсидування не заподіяло значну шкоду торгівлі або інтересам відповідних держав.
6. Звільнення товару, що експортується, від сплати мита або податків, які справляються з подібного товару, якщо останній призначений для споживання на національному ринку, або зменшення розміру такого мита або податків на суми, які не перевищують ті, що підлягають справлянню, не повинно вважатися субсидією.
7. Держави можуть застосовувати численні зміни валютного курсу відповідно до Статуту Міжнародного валютного фонду.
8. Той факт, що держава протягом попереднього відповідного періоду не експортувала товар, що є об'єктом розгляду в антисубсидиційному розслідуванні, не перешкоджає їй мати право на одержання частки у торгівлі цим товаром.
9. Процедури, спрямовані на стабілізацію національної ціни на сировинний товар або валовий доход національних виробників цього товару незалежно від динаміки експортних цін, які призводять до продажу цього товару на експорт за ціною, нижчою від порівнянної ціни, яка практикується на національному ринку покупцями подібного товару, не вважаються експортною субсидією за таких умов:
ці процедури також мали наслідком або призначалися для того, щоб мати своїм наслідком продаж на експорт цього товару за ціною, вищою від порівнянної ціни, що практикується на національному ринку покупцями подібного товару;
внаслідок ефективного правового регулювання підприємницької діяльності або інших причин зазначені процедури застосовуються таким чином або призначаються для застосування таким чином, щоб не стимулювати надмірно експорт або не заподіяти іншу значну шкоду інтересам інших держав.
Заходи, що здійснюються з метою виконання зазначених процедур, можуть бути об'єктом розслідування, якщо їх повне або часткове фінансування забезпечується внесками з державних фондів додатково до коштів виробників стосовно відповідного товару.
10. Положення цього додатка застосовуються відповідно до загальновизнаних принципів та норм міжнародного торгового права, як вони розуміються в угодах та документах ГАТТ/СОТ.
| 
