Залізорудна промисловість України

 Україна є великою мінерально-сировинною базою залізними рудами, яка представлена 80 родовищами, 30 з яких експлуатується (58% розвіданих запасів). Загальні запаси залізних руд сягають понад 30 млрд т, що складає близько 6% світових запасів і 30% запасів країн СНД. Багаті залізні руди і залізисті кварцити видобуваються на родовищах Криворізького, Кременчуцького і Білозерського залізорудних басейнів, до 1992 р. розроблялися також «табачні» руди Керченського басейну. В цілому залізні руди представлено трьома основними типами: багатими мартитовими, залізистими кварцитами і бурими залізняками.

Крім природних родовищ частину залізорудних концентратів можна отримати з техногенних відходів збагачення Кривбасу. За попередніми оцінками фахівців Інституту геологічних наук НАН України, на 8 хвостосховищах можна переробити близько 300 млн т хвостів збагачення з вмістом в них Fe_маг. = 8-13% і отримати 60 млн т концентрату з вмістом Fe_магн. 65%. При цьому собівартість вторинної переробки залізовмісних хвостів на 30-40% дешевша за видобуток і переробку корінного залізних руд. Переробка концентратів вже почата на ЦГЗК. Збільшення видобутку залізистих руд у Кривбасі можливо також за рахунок розробленого комплексного відкрито-підземного способу розробки залізних руд. Впровадження цього способу на кар’єрі №1 ЦГЗКу забезпечило збільшення обсягу видобутку кварцитів на 1,2 млн т на рік, при цьому відвернено закриття кар’єру і вирішено соціальну проблему – при зростанні виробництва видобутку не було потрібно додаткове вилучення родючих земель. Такий підхід може бути прийнятним на ПГЗКу та інших комбінатах.

Флюсова сировинна база представлена двома регіонами – Донецьким і Кримським, марганцева – Нікопольським басейном.

За станом на 01.01.2005 р. балансові запаси залізорудної сировини щодо діючих підприємств України складають (дані підприємств): 1394,1 млн т природно багаті руди, зокрема 684,0 млн т в проектних рамках; 11711,9 млн т магнетитові кварцити (6473,7 млн т); 1027,8 млн т окислені магнетитові кварцити (753,4 млн т). Окрім цього, на балансі підземних підприємств знаходиться на обліку 3809,9 млн т магнетитових кварцитів.

Інтенсивний розвиток гірничодобувних підприємств відбувався в 1950-1960 рр. Вже в 1963 р. Українська РСР виробляла 54,6% залізорудної продукції від загального виробництва в СРСР, на початку 1970-х забезпечувала 14% світового виробництва і 43% союзного видобутку товарної залізної руди, а в 1978 р. досягла максимального обсягу – 126,4 млн т залізорудної продукції.

У подальшому з відомих причин виробництво поступово знижувалося до мінімального, в 1999 р. воно склало 48,0 млн т.

Завдяки реалізації цілого ряду організаційних, технічних заходів і державної підтримки, в кінці 1999 р. вдалося стабілізувати роботу гірничодобувних підприємств і забезпечити поступове нарощування виробництва товарної продукції.

На даний час залізні руди України видобувають 10 гірничодобувних підприємств, з них шість розробляють залізисті кварцити і чотири – багаті руди.

У 2007 р. гірничодобувними підприємствами вироблено: 77,4 млн т руди і залізорудного концентрату (73,1 млн т в 2006 р.), зокрема: залізної руди неагломерованої – 16,5 млн т (16,3 млн т); концентрату – 70,0 млн т (56,8 млн т); 42,1 млн т залізорудного агломерату (68,3 млн т); 22,4 млн т залізорудних окатишів (30,9 млн т).

Перспектива розвитку залізорудної галузі зумовлюється перспективою розвитку металургійного виробництва і експорту сировини. На даний час проведено коригування Державної програми розвитку і реформування гірничо-металургійного комплексу. Програмою, відповідно до потреби, намічається збільшення виробництва товарної залізної руди до 2011 р. до 91,7 млн т на рік.

Підприємства	Територіальне розміщення	Вид продукції
Підприємства з видобутку та переробки залізорудної сировини підземним способом
ВАТ «Криворізький ГЗК»	Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.	Руда залізна неагломерована
ОАО «Суха Балка»	Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.	Руда залізна неагломерована
ГЗК КГМК «Криворіжсталь»	Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.	Руда залізна неагломерована
ЗАТ «Запорізький ЗРК»	Дніпрорудний, Запорізька обл.	Руда залізна неагломерована
Підприємства з видобутку та переробки залізорудної сировини відкритим способом
ВАТ «Південний ГЗК»	Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.	Концентрат агломерат
ВАТ «Центральний ГЗК»	Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.	Концентрат окатиші
ВАТ «Північний ГЗК»	Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.	Концентрат окатиші
ВАТ «Інгулецький ГЗК»	Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.	Концентрат
ГЗК КГМК «Криворіжсталь»	Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.	Концентрат агломерат
ВАТ «Полтавський ГЗК»	Комсомольськ, Полтавська обл.	Концентрат окатиші
Підприємства з видобутку та переробки флюсової і доломітної продукції
ВАТ «Балаклавське РУ»	Севастополь, АР Крим	Вапняк, будівельні матеріали
ВАТ «Новотроїцьке РУ»	смт Новотроїцьке, Донецька обл.	Вапняк, доломіт, будівельні матеріали
ВАТ «Докучаївський ФДК»	Докучаївськ, Донецька обл.	Вапняк, доломіт, будівельні матеріали
ВАТ «Комсомольське РУ»	Комсомольське, Донецька обл.	Вапняк, будівельні матеріали

 

Ступінь концентрації виробленої продукції (за результатами 2007 р.)

Підприємства	Питома вага по Україні, %
Руда залізна неагломерована
«Кривбасруда»	43
ПІІ ВАТ «Запорізький ЗРК»	27
ВАТ «Суха Балка»	17
«АрселорМіттал»	13
Україна	100,0
Концентрат залізорудний
ВАТ «Інгулецький ГЗК»	23
ВАТ «Північний ГЗК»	22
ВАТ «Полтавський ГЗК»	17
ВАТ «Південний ГЗК»	14
«Міттал Стіл»	14
ВАТ «Центральний ГЗК»	10
Україна	100,0
Агломерат залізорудний (серед ГЗК)
ВАТ «Південний ГЗК»	100
Україна	100
Окатиші залізорудні
ВАТ «Північний ГЗК»	49
ВАТ «Полтавський ГЗК»	41
ВАТ «Центральний ГЗК»	10
Україна	100

Експорт/імпорт залізорудної продукції

В 2000-2007 рр. товарні обсяги експорту залізорудної продукції (ЗРП) з України перевищили 154,0 млн мт, в т.ч. в 2007 р. обсяг експорту ЗРП із України склав 20,7 млн мт.

Обсяг імпортних поставок залізорудної продукції до України в 2000-2007 рр. склав 37,2 млн мт, в т.ч. в 2007 р. 3,5 млн мт. У структурі імпортних поставок понад 50% припадає на концентрат із РФ.

 

Географія експорту ЗРП з України охоплює 19 країн. Головними експортними ринками залишаються традиційні ринки – Словаччина, Чехія, Польща і Австрія. На їх частку припадає понад 66% всіх поставок.