Україна. Борошномельно-круп’яна галузь (2007 р.)

Важливе місце у складі агропромислового комплексу України займає зернопромисловий комплекс, до якого належать галузі, що займаються переробкою зернових культур: борошномельно-круп’яна та комбікормова.

Борошно-круп’яна галузь грає провідну роль в забезпеченні населення, а також інших галузей харчової індустрії такими соціально-значущими продуктами, як борошно і крупи. Найважливішими чинниками, які впливають на територіальне розміщення підприємств з виробництва даної продукції, є споживачі і сировинні ресурси.

Україна має достатній потенціал для заготівлі продовольчого зерна для виробництва борошна і круп. Щорічна потреба країни в продовольчому зерні, зокрема для виробництва хліба і хлібобулочних виробів, оцінюється від 5,7 до 7 млн т. Традиційно використовується широкий спектр зернових культур. Головна роль в продовольчому споживанні, звичайно, належить пшениці – 80%. На частку жита і гречки припадає по 7 і 5% відповідно. Використання рису і кукурудзи в середньому складає приблизно 3%. Споживання інших зернових і зернобобових культур на виробництво борошна і круп традиційно незначне і разом складає близько 4%.

Виробництво борошна

В Україні борошно є сировиною для найбільш важливих продуктів харчування, тому виробництво цього товару в країні вважається стратегічним. Офіційно зареєстровані статистикою обсяги виробництва борошна в Україні за останніх 5 років коливалися в межах 3 млн т, не враховуючи поганого урожаю зернових в 2003 р., який викликав зниження випуску борошна.

*прогноз на підставі попередніх даних Держкомстату
Джерело: Держкомстат

Відповідно до діючих стандартів, вітчизняні борошномельні підприємства виробляють борошно наступних видів:

пшеничне борошно чотирьох сортів (крупчатка, вищий, перший, другий, обійне);
житнє борошно трьох сортів (сіяне, обдирне, обійне);
житньо-пшеничне і пшенично-житнє обійне борошно.

Також в Україні виробляється борошно другого сорту з твердої пшениці (дурум), кукурудзяне, вівсяне, в незначних обсягах – рисове, ячмінне, гречане, соєве.

Найбільшу частку в структурі випуску борошна займає пшеничне борошно – близько 90%.

Структура виробництва борошна в 2000-2007* рр., тис. т

Вид

Рік

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007*

Пшеничне

2710

2686

2724

2540

2678

2662

2404

2596

Житнє

354

289

252

269

243

252

230

196

Кукурудзяне

9

5

7

5

7

8

13

14

Всього

3076

2984

2986

2819

2942

2931

2655

2815

*прогноз на підставі попередніх даних Держкомстату
Джерело: Держкомстат

На сьогодні в Україні налічується близько 600 борошномельних підприємств, з них 200 – комбінати хлібопродуктів. Потужності з виробництва борошна знаходяться на рівні понад 11 млн т, що приблизно в три рази більше, ніж необхідно для власного споживання. За офіційними даними, великі борошномельні підприємства виробляють близько 70% борошна від загального виробництва. У країні також активно працює величезна кількість приватних міні-млинів, сукупна потужність яких, на думку незалежних експертів, дозволяє покрити потреби вітчизняного ринку борошна на 30%.

Найбільшими центрами з виробництва борошна є Київ і Київська область, а також Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Вінницька, Одеська області.

Найбільші борошномельні підприємства України

№	Назва підприємства
1	ЗАТ «Kиївмлин» (м. Київ)
2	ТОВ «Дніпропетровський млиновий комбінат»
3	ДП «Новопокровський КХП» (Харківська обл.)
4	ЗАТ «Донецький КХП №1» ГАК «Хліб України» (м. Донецьк)
5	ВАТ «Сімферопольський КХП» (АР Крим)
6	ВАТ «Вінницький КХП – 2» (Вінницька обл.)
7	ВАТ « Миколаївський КХП» (м. Миколаїв)
8	ДП «Оленівський КХП» ДАК «Хліб України»
9	ДП «Куліндорівський КХП» (м. Одеса)
10	ТОВ «Маріупольський мелькомбінат»
11	ЗАТ «Запоріжжя-млин»
12	ВАТ «Херсонський КХП» (Херсонська обл.)
13	ЗАТ «Переробник» (Дніпропетровська обл.)
14	ВАТ «Луганськмлин» (г. Луганськ)
15	ТОВ «Лотуре-Зернопром» (Луганська обл.)

Джерело: Держкомстат

Оскільки пшеничне і житнє борошно є основою для випічки хліба, то в структурі споживання борошна в середньому близько 85% припадає на частку хлібопекарської промисловості. Також борошно використовується в домашньому господарстві, макаронній, кондитерській промисловості, для виробництва дитячого харчування, харчових концентратів і у громадському харчуванні. Ячмінне, кукурудзяне, соєве борошно в хлібопеченні використовується рідко.

Споживання хлібних продуктів на душу населення на рік, кг

Рік

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007*

Хлібні продукти*

124,9

129,6

131,2

124,5

125,6

123,5

120

126

*хліб і макаронні вироби у перерахунку на борошно; крупи, борошно, бобові
**прогноз на підставі попередніх даних Держкомстату
Джерело: Держкомстат

Зовнішня торгівля борошном

Обсяги експорту і імпорту борошна з (до) України безпосередньо залежать від врожаю зернових культур і кон’юнктури світового ринку.

Експорт борошна як пшеничного, так і інших видів, в основному направлений на Росію, Грузію, Молдову. Що стосується географії офіційного імпорту до України, то основними постачальниками борошна в нашу країну були і залишаються Росія і Білорусь. Незначні обсяги імпортуються з країн Європейського Союзу – Німеччини і Франції, а також з Туреччини.

Для українського ринку борошна головними чинниками, які впливають на цінову ситуацію, є можливий дефіцит вітчизняної сировини, вартість пшениці як на світовому ринку, так і на ринках Європи, Росії і Казахстану, а також процеси в законотворчості.

Ще однією особливістю українського ціноутворення на ринку борошна є значний адміністративний тиск, який може виявлятися з метою недопущення зростання цін на хлібобулочну продукцію. Яскравий тому приклад – досвід 2007 р., коли у зв’язку з істотним зростанням цін на зернові культури і відповідно на борошно і хлібобулочні продукти в більшості областей були введені максимальні рівні рентабельності виробництва основних харчових продуктів. Також борошномельним підприємствам перед кожним підвищенням цін на борошно необхідно було економічно обґрунтувати таке зростання, задекларувати вартість борошна і подати звітність до Антимонопольного комітету і Державної інспекції по цінах.

Виробництво круп

Крупи є традиційним українським продуктом, який відрізняється стабільним широким споживанням, завдяки своїй високій поживності.

В Україні найбільш поширені такі круп’яні культури, як гречка і просо. До них також належать сорго і чумиза. Умовно круп’яними є ячмінь, овес, пшениця, кукурудза, горох і чечевиця. Найбільше продовольче значення мають гречка, просо і чечевиця.

За офіційними даними, щорічне виробництво круп складає приблизно 300-400 тис. т. Основні підприємства з виробництва круп зосереджені в зонах вирощування круп’яних культур, що дозволяє їм мати стабільну сировинну базу і економити на виробничо-логістичних витратах. Потужності з виробництва круп знаходяться на рівні понад 50,5 тис. т.

* згідно з попередніми даними Держкомстату
Джерело: Держкомстат

У структурі вітчизняного виробництва круп стабільно лідирує гречана крупа, яка має найбільший попит у населення, – близько 30-40% в сумарному обсязі вироблюваних в Україні круп. Останніми роками спостерігається тенденція зниження виробництва гречаної крупи через напружений внутрішній баланс зерна гречки і наявність на ринку дешевшої імпортної продукції. Також слід зазначити обсяги виробництва кукурудзяної крупи, що істотно збільшилися за останні роки. Це наслідок активного використання даного товару в пивоварінні, а також високий попит на нього на світовому ринку.

Структура виробництва круп в Україні, тис. т

Найменування

Рік

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007*

Гречана

108,1

143,3

145,3

102,0

125,5

119,7

98,8

67,9

Пшенична

30,4

21,1

25,8

21,2

11,7

15,6

36,8

40,2

Манна

17,6

17,3

23,5

18,8

23,4

29,8

-

-

Рисова

20,1

24,8

14,6

20,4

13,9

9,0

9,3

5,1

Ячна

30,6

15,0

16,9

17,9

16,4

12,5

12,1

6,3

Кукурудзяна

7,1

8,1

12,7

14,8

24,8

32,2

42,1

50,0

Горохова

28,7

25,3

14,2

13,3

28,7

45,7

53,5

28,2

Пшоно

19,4

19,5

13,5

11,7

12,8

17,3

13,8

5,2

Вівсяна

10,9

7,8

9,7

8,3

5,8

5,5

5,1

2,3

Перлова

13,4

6,0

7,2

6,9

11,4

4,6

4,8

3,3

Інші

9,9

12,8

12,3

10,2

216,9

45,1

0,8

0,3

Всього

296,2

301,0

295,7

245,5

497,6

341,2

319,4

252,9

* згідно з попередніми даними Держкомстату
Джерело: Держкомстатї

В Україні налічується близько 400 великих підприємств з випуску круп. Це спеціалізовані підприємства (65-70% ринку) і невеликі приватні підприємства (30-35%).

Найбільші обсяги круп виробляються в Київській, Хмельницькій, Черкаській, Харківській, Луганській і Кіровоградській областях, де традиційно розташовані великі промислові заводи. Впродовж останнього десятиліття незмінним лідером є Київська область.

Рейтинг підприємств України з виробництва круп

№	Найменування підприємства
1	ТОВ «Альтера» (Черкаська обл.)
2	АЧФ «Ранок» (Харківська обл.)
3	ДП «Новоукраїнський КХП» ГАК «Хліб України»
4	ДП «Украгротрейд» (Луганська обл.)
5	ТОВ «Земля і Воля» (Чернігівська обл.)
6	ВАТ «Миронівський завод ВКіК» (Київська обл.)
7	КП «Білоцерківхлібопродукт» (Київська обл.)
8	ВАТ «Хмельницький КХП» (г. Хмельницький)
9	ДП «Біосен-Агро» ТОВ «Біосен» (Черкаська обл.)
10	ЗАТ «Нива» (г. Луганськ)

Джерело: Держкомстат

Середнє споживання на душу населення складає трохи більше 10 кг круп на рік. Зазначається зниження споживання традиційних видів круп і зростання попиту на крупи швидкого приготування, сухі круп’яні сніданки, мюслі, пластівці.

Зовнішня торгівля крупами

Експорт українських круп залежить від рівня виробництва, яке безпосередньо пов’язане з обсягами зібраного урожаю і щорічно складає близько 15-20%. Попит на крупи характеризується високим рівнем стабільності. Багато експортерів мають давно налагоджені канали збуту. Основу експорту, більше 50%, в 2000-2004 рр. складала гречана крупа, але, починаючи з 2005 р., істотно збільшилися обсяги вивозу за межу кукурудзяної крупи, що дозволило саме цьому товару зайняти лідируючі позиції.

Географія поставок традиційно представлена в основному країнами пострадянського простору – Росія, Білорусь, Грузія, Молдова, Австрія, Вірменія. Значні партії гречки експортуються до Німеччини. Треба зазначити, що основні партії кукурудзяного борошна поставляються до Росії і Білорусі. Серед виробників круп провідними експортерами є: ТОВ «Альтера», ТОВ «Біосен», ЧП «Дарвін», ТОВ «Святоград», АПФ «Ранок», ТОВ «Ексімпродукт», ВАТ «Хмельницький КХП».

Вітчизняний ринок круп найменше залежить від імпорту, обсяги якого незначні. В основному поставляються крупи швидкого приготування. Найбільшим постачальником є компанія Nestle.

Ціни на крупи залежать від урожаїв круп’яних культур. Враховуючи те, що урожай круп’яних культур збирають в основному в осінній період, його показник впливає більшою мірою на цінову політику наступного календарного року. Внутрішні ціни на крупи мають регулюючий вплив і на активність експортних операцій. При значному зростанні цін виникають проблеми із збутом круп і на вітчизняному ринку. Стрибкподібність поведінки цін характерніша в неврожайні роки.