Митно-тарифне регулювання і захист внутрішнього ринку.
Правовою основою впровадження митно-тарифного регулювання в Україні є:
- Закон України “Про Єдиний митний тариф” (від 5 лютого 1992 року №2097-XII)
- Закон України “Про Митний тариф України” (від 5 квітня 2001 року №2371-III)
- Декрет Кабінету Міністрів України „Про Єдиний митний тариф України” від 11.02.93 №4-93
- Митний кодекс України від 11.07.02 № 92 - IV.
Митний тариф України базується на міжнародно-визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи з урахуванням інтересів національних товаровиробників.
Згідно зі Статтею 5 Закону України “Про Єдиний митний тариф” з метою розроблення пропозицій з питань митно-тарифного регулювання та врахування при цьому інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та держави в цілому при Кабінеті Міністрів України діє Митно-тарифна рада України.
Впродовж 2008 року та початку 2009 року проведено 6 засідань Митно-тарифної ради, на яких розглядалися питання щодо зміни ставок увізного мита.
Так за підсумками засідань Митно-тарифної ради у 2008 році (протоколи № 71, № 72 і № 73 від 17.06.2008, 16.09.2008 та від 13.10.2008) розроблено два проекти Законів України “Про внесення змін до Митного тарифу України”, направлені на захист національного товаровиробника та забезпечення його стабільної роботи, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції, а також забезпечення потреб українських підприємств у певних видах товарів (сировина та комплектуючі вироби) шляхом зміни на них ставок увізного мита та проведення деталізації окремих товарних підкатегорій УКТЗЕД.
Першим законопроектом було зменшено ставки ввізного мита до 0 % на наступні товари:
на полiвiнiлхлорид, не змiшаний з iншими речовинами, інший (суспензійний) з метою забезпечення національних виробників кабельних пластикатів полівінілхлориду сировиною, яка не виробляється в Україні, стимулювання виробництва готової продукції та підвищення її конкурентоспроможності;
на сідельні тягачі та напівпричепи для заміни українського автопарку транспортними засобами для перевезення вантажів, які відповідають стандартам “Євро-3”, “Євро-4” і “Євро-5”, та підвищення конкурентоспроможності українських перевізників.
Даний Закон України від 19.02.2009 № 1016-VI набув чинності.
Другим законопроектом передбачається зменшення ставок увізного мита на такі товари і продукцію:
на живу велику рогату худобу до 1 % відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 № 729 з метою вжиття заходів для активізації роботи з розвитку тваринництва, а також забезпечення населення продуктами харчування тваринного походження на рівні фізіологічних норм споживання;
на склобій, скрап скляний та інші відходи скла до 0 % з метою збільшення частки використання відходів скла в технологічному процесі виробництва скломаси, зменшення витрат на природний газ та сировинні матеріали (кальциновану соду та первинні матеріали для шихти), а також нарощування обсягів виробництва якісного скла;
на обладнання для суднобудівної галузі, яке не виробляється в Україні, до 0 % для оновлення існуючого українського державного флоту та створення сприятливих умов функціонування суднобудівництва.
Також проектом Закону передбачено проведення деталізації промислового обладнання, яке не виробляється на підприємствах України, та деякого іншого обладнання, що використовується в автомобілебудівній промисловості, із зменшенням рівня ставок увізного мита до 0 %. Цей захід направлений на збільшення обсягів виробництва продукції підприємствами автомобілебудування у зв’язку з їх переоснащенням сучасним обладнанням та випуском більш конкурентоспроможної продукції.
Станом на сьогодні законопроект погоджено причетними центральними органами виконавчої влади і буде направлено до Кабінету Міністрів України.
Крім цього Митно-тарифною радою приймались рішення і щодо збільшення ставок ввізного мита, направлені на захист внутрішнього ринку від зростаючого імпорту товарів, які виробляються в Україні з урахуванням зобов’язань перед СОТ.
Так за результатами засідання Митно-тарифної ради 22.04.2009 (протокол № 75) було схвалено пропозицію щодо збільшення рівня ставок ввізного мита на електричні провідники до 10 % з метою підтримки вітчизняних підприємств-виробників кабельної продукції.
Зазначену норму у встановленому порядку внесено до проекту Закону України “Про внесення змін до Митного тарифу України”, який найближчим часом буде направлено до причетних центральних органів виконавчої влади на погодження.
Крім цього одним із чинників негативного впливу на конкурентне середовище для національного виробника є контрабанда товарів.
Головним фактором, який впливає на обсяги контрабандного ввезення товарів в Україну, є високі рівні оподаткування, в тому числі і ввізного мита.
Серед умов набуття членства України у СОТ є проведення більш ліберальної політики у сфері зовнішньої торгівлі, яка, зокрема, полягає також в поступовому зниженні ставок ввізного мита.
У цьому зв’язку вжито наступних заходів.
Мінекономіки розроблено та 17.12.2008 за № 676–VI прийнято Верховною Радою України Закон України Про внесення змін до Закону України “Про Митний тариф України”, яким Митний тариф України приведено у відповідність до міжнародних тарифних зобов’язань перед СОТ на 2008 рік.
Крім цього на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 23.04.2009 № 13616/4/1-09 Мінекономіки спільно з Держмитслужбою розроблено проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Митний тариф України” з метою приведення законодавчої бази України у відповідність із системою загальновизнаних норм міжнародного права, зокрема шляхом створення Митного тарифу України, в основу якого покладено нову версію УКТЗЕД, побудовану на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2007 року (далі – ГС ? 2007) і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу та на виконання тарифних зобов’язань, досягнутих у переговорному процесі зі вступу України до СОТ, які зафіксовано у Протоколі про вступ України до СОТ на 2010 рік.
На даний час законопроект знаходиться на опрацюванні у центральних органах виконавчої влади. | 
